Поставити дієслова у форму 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу і записати їх за дієвідмінами у два стовпчики. Блищати, жовтіти, навчити, сидіти, нищити, боротися, плести робити, лічити, лікувати, цінити.

Давайте знайомитися. Я -  підсніжник. Я  дуже маленький та тендітний. Але більш за все люблю сонечко, мабуть, більше, ніж інші квіти. Тому, тільки з'являться перші теплі промінчики и почне танути сніг, я починаю рости. Ще не має зеленої травички, ще на деревах не прокинулися бруньки, а я вже сповіщаю усіх: "Весна прийшла!" А це означає, що незабаром прилітять співучі пташки, у зелене мережево смарагдового лістя одягнуться дерева, верба випустить своїх пухнастих "котиків", м'яка, пухната травка вкроє  ковдрою усе навкруги. А я - перший, хто це побачить, я всіх розбудив. Я привів весну!

Під час або після дощу, коли сонячні промінчики проходять крізь краплі, можна побачити веселку. Вона різнокольорова - сім кольорових місточків разфарбовують небо: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій й фіолетовий. Двоє людей, що стоять поруч, не можуть побачити абсолютно однакову веселку. Поступово  вона втрачає свою яскравість і зникає.
Але веселку можна побачити не лише після або під час дощу: вона утворюється  біля водоспадів, фонтанів - скрізь, де є вода й сонце.
Людство пов'язує з веселкою безліч  легенд. У давніх слов’ян вважалося,  що веселка п’є воду з озер, рік і морів, щоб потім пролитися на землю дощем. За нею також можна прогнозувати погоду. Наприклад, веселка висока і крута - гарна погода,  а низька й полога – погана.