Поставити дієслова у формі третьої особи множини теперішнього і майбутнього часу і записати їх за відмінами у два стовпчики. Блищати, жовтіти, навчити, сидіти, нищити, боротися, плести робити, лічити ,лікувати ,цінитель.
Я гордо можу заявити, що я громадянин вільної і незалежної держави – України. Моя країна має тисячолітні традиції і багатовікову історію і ще зовсім нещодавно була складовою частиною могутньої держави – Радянського Союзу. Можна довго сперечатися стосовно того, наскільки краще або гірше стало жити після отримання Україною незалежності, проте я стовідсотково впевнений – я щасливий, що живу у країні, яка, можливо не така уже й велика та могутня, проте не підкорюється іншим. Державність моєї країни зароджувалася століттями. Я гордий, що можу назвати своїми далекими предками мешканців величної Київської Русі та самобутньої Запорізької Січі. На сьогоднішній день державність України ще зовсім молода, проте її підтримують серця мільйонів її синів та дочок, до яких я маю щастя також належати. Саме вони є тією рушійною силою, що спрямовує нашу державу вперед. Нова країна потребує і нових громадян: свідомих, освічених, активних, тих, які мають свою точку зору і не бояться її відстоювати, тих, які можуть вистояти під тиском будь-яких умов, проте не втратити своєї щирості і людяності. Громадяни України – це людина, яка керується такими загальнолюдськими моральними законами як гідність, толерантність, правдивість, працелюбність, повага до інших та самого себе. Як громадянин демократичної країни, я розумію, що повинен вільно орієнтуватися в своїх громадянських правах та обов’язках, знати історію своєї країни, намагатися зрозуміти суспільство та його особливості. Важливою характеристикою громадянами є його активність, ініціативність та дієвість, адже країна розвивається лише тоді, коли до розвитку прагне кожен її громадян. Україна – це наш дім, тому саме ми повинні дбати про його чистоту та порядок; дбати про те, щоб кожен почував себе захищеним та почутим.
Битва гриміла день і ніч. В оббитій(од.ж.р.) ряднами і простиралами сільській(од.ж.р.) хаті хірург працював без перерви оце вже кілька днів. Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всякасвіжа людина(од. ж.р) зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника(од.ч.р) війни. Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ноче(мн.ж.р.)й. Вже інші сестри й санітари клали на стіл пошматованих людей(мн, с.р.).Смерть жерла багату здобич(од.ж.р) в цім бою, і решток од бенкету перепадало хірургові чимало. Хата тремтіла від гуркоту й вибухів бомб. Надворі лежали просто на землі бійці. Їх покладено в три черги, за характером поранення - головні, порожнинні й інші. Хірург стомився. Щоб підтримати сили й заощадити час, йому подавали їсти сюди ж, до операційного столу(од.ч.р). Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил. Він валився з ніг від утоми і занудьгував. Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях.
Я гордо можу заявити, що я громадянин вільної і незалежної держави – України. Моя країна має тисячолітні традиції і багатовікову історію і ще зовсім нещодавно була складовою частиною могутньої держави – Радянського Союзу. Можна довго сперечатися стосовно того, наскільки краще або гірше стало жити після отримання Україною незалежності, проте я стовідсотково впевнений – я щасливий, що живу у країні, яка, можливо не така уже й велика та могутня, проте не підкорюється іншим. Державність моєї країни зароджувалася століттями. Я гордий, що можу назвати своїми далекими предками мешканців величної Київської Русі та самобутньої Запорізької Січі. На сьогоднішній день державність України ще зовсім молода, проте її підтримують серця мільйонів її синів та дочок, до яких я маю щастя також належати. Саме вони є тією рушійною силою, що спрямовує нашу державу вперед. Нова країна потребує і нових громадян: свідомих, освічених, активних, тих, які мають свою точку зору і не бояться її відстоювати, тих, які можуть вистояти під тиском будь-яких умов, проте не втратити своєї щирості і людяності. Громадяни України – це людина, яка керується такими загальнолюдськими моральними законами як гідність, толерантність, правдивість, працелюбність, повага до інших та самого себе. Як громадянин демократичної країни, я розумію, що повинен вільно орієнтуватися в своїх громадянських правах та обов’язках, знати історію своєї країни, намагатися зрозуміти суспільство та його особливості. Важливою характеристикою громадянами є його активність, ініціативність та дієвість, адже країна розвивається лише тоді, коли до розвитку прагне кожен її громадян. Україна – це наш дім, тому саме ми повинні дбати про його чистоту та порядок; дбати про те, щоб кожен почував себе захищеним та почутим.
В оббитій(од.ж.р.) ряднами і простиралами сільській(од.ж.р.) хаті хірург працював без перерви оце вже кілька днів.
Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всякасвіжа людина(од. ж.р) зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника(од.ч.р) війни.
Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ноче(мн.ж.р.)й. Вже інші сестри й санітари клали на стіл пошматованих людей(мн, с.р.).Смерть жерла багату здобич(од.ж.р) в цім бою, і решток од бенкету перепадало хірургові чимало. Хата тремтіла від гуркоту й вибухів бомб. Надворі лежали просто на землі бійці. Їх покладено в три черги, за характером поранення - головні, порожнинні й інші.
Хірург стомився. Щоб підтримати сили й заощадити час, йому подавали їсти сюди ж, до операційного столу(од.ч.р). Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил. Він валився з ніг від утоми і занудьгував. Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях.