Поширити речення відокремленою прикладкою:
Хлопець нагадував казкового богатиря.

к — [к] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)

о — [а] — гласный, безударный

м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)

п — [п’] — согласный, глухой парный, мягкий (парный)

ь — не обозначает звука

ю — [й’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (непарный, всегда произносится мягко)

[у] — гласный, ударный

т — [т’] — согласный, глухой парный, мягкий (парный)

е — [и] — гласный, безударный

р — [р] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)

Объяснение:

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає і відрікається, виконує над собою самовбивство. (Юрій Шафраник)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)

Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! (Т. Шевченко)

Мова — духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)