Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні
а) місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю:
б) Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір:
в) Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори;
г) Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.
2. Невідокремлене означення вжито в реченні: ПОНАД 150 ГОДИН ПРЯМИХ ЕФІРІВ
а) Пропахлі тропіками поверталися до рідного краю птахи;
5) До рідного краю поверталися птахи пропахлі тропіками; УКРАЇНИ
ів) До рідного краю пропахлі тропіками поверталися птахи:
т) Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю.
3. Непоширене означення не обов'язково відокремлювати комами в ?
реченні:
а) Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо;
б) Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки;
в) Волокатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над чебрецем;
г) Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам'яниці коня.
4. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комами в
реченні:
а) Прийшла пора свята й благословенна;
6) Море безкрає таємниче десь зливається з небом;
в) У кімнату ться сонячне світло тепле спокійне:
т) Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
а) Прокидається наповнений зеленими пахощами степ
6) Олеся йде сама дорогою - легка, витончена, пругка:
в) Батько сидів з веслом на кормі - веселий і дужий;
г) Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя. пан
6. Речення «Задоволені й усміхнені... поверталися зі стадіону додому»
ускладниться відокремленим означенням, якщо на місці крапок уписати
а) глядачі; б) футболісти; в) тренери; г) вони.
7. Відокремленою прикладкою не ускладнено речення: б
ответ:У театр ходжу 3-4 рази на місяць. Звичайно, бувають місяці, коли вдається частіше, але трапляється і навпаки.
Театр люблю з дитинства, переважно через можливість гати наживо за грою акторів. Це як захоплива кінострічка, але без дублів і права на помилку. Я часто порівнюю це з фотозйомкою на плівку: ти маєш один кадр і повинен його не зіпсувати. Мені подобається те, як акторам, режисерам і решті, хто працює над створенням вистави, вдається без особливих спецефектів, іноді навіть без декорацій, витворити цілий світ.
Ходжу в різні театри і навіть намагаюся відвідувати театри в інших містах, коли подорожую. Завжди беру з собою друзів, мабуть, переважно тому, що люблю ділитися емоціями. Нерідко збираю великі компанії, люблю залучати людей до цієї культури.
Театр Франка став моїм улюбленим давно, ще з підліткових років. Тоді він аж запав у душу, особливо коли я вперше побачила на сцені Богдана Сильвестровича (Богдан Ступка – ред.). Тепер важко сказати, чому він улюблений, мені подобаються й інші театри. Мабуть, театр Франка – це як перша закоханість, залишилося багато теплих спогадів. Я навіть мала нагоду познайомитись і поспілкуватись зі Ступкою – це була визначна зустріч у моєму житті.
Я завжди жартую, що обираю вистави за принципом «ще не бачила». Але насправді можу відвідувати один спектакль кілька разів. Часто доводиться обирати вистави під компанію чи подію – це як обирати фільм для перегляду.
На мене стільки вистав справляли враження, що важко пригадати якусь одну. Згадується переважно щось з останнього. Наприклад, вистава «Тату ти мене любив?» в театрі «Золоті ворота». Вона вразила саме історією – життєвою і близькою – та акторами, котрі передали всі її тонкощі. Просто неймовірно, як у маленькому чорному залі, з абсолютною відсутністю декорацій, завдяки постановці та грі акторів у голові вимальовується повна картинка. Ти бачиш місце, де все відбувається, – і це ще більше персоналізує сприйняття спектаклю.
Объяснение: