Порядковий числівник є у вислові один із сошкою, а семеро з ложкою тримати за сімома замками працювати до сьомого поту наговорив сім мішків гречаної вовни пішно
Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.
Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.
Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.
Чи може краса врятувати світ? Краса - одні кажуть, що вона може врятувати світ, інші ж дотримуються думки, що вона цей світ зруйнує. На що може піти людина, щоб вічно залишатися привабливою і молодою? Цим питанням, швидше за все, задавався Оскар Уайльд під час написання "Портрета Доріана Грея". Саме Доріан Грей став тією людиною, що готовий був переступити межі розумного і не беручи до уваги релігійні твердження продати свою душу, в обмін на красиву зовнішню оболонку. Отже укладаючи угоду з самим дияволом він припиняє старіти тілом, не помічаючи як старіє душею, як перестає бути людиною, як перетворюється на безвільну ляльку в чиїхось недоброзичливих руках. Він ніби міняється місцями з портретом на якому більше немає того чарівного парубка, а тільки старий дід з саркастичною усмішкою і постійним питанням в очах. Коли ж Доріан Грей вмирає, люди знаходять його старий труп поблизу прекрасного портрета з молодим юнаком. Так встановлюється рівновага і починають, проглядатися межі між реальністю і вигадкою.
Ми бачимо, що, навіть уклавши угоду з дияволом Доріану не вдається зберегти свою молодість, і він старіє. Автор розкриває в цьому романі провідну тему яка закладена в розумах мільйонів людей, що вважають, що повинні залишатися молодими не гребуючи дорогими засобами краси і пластичними операціями.
Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.
Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.
Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.
Чи справді краса врятує світ?
Чи може краса врятувати світ? Краса - одні кажуть, що вона може врятувати світ, інші ж дотримуються думки, що вона цей світ зруйнує. На що може піти людина, щоб вічно залишатися привабливою і молодою? Цим питанням, швидше за все, задавався Оскар Уайльд під час написання "Портрета Доріана Грея". Саме Доріан Грей став тією людиною, що готовий був переступити межі розумного і не беручи до уваги релігійні твердження продати свою душу, в обмін на красиву зовнішню оболонку. Отже укладаючи угоду з самим дияволом він припиняє старіти тілом, не помічаючи як старіє душею, як перестає бути людиною, як перетворюється на безвільну ляльку в чиїхось недоброзичливих руках. Він ніби міняється місцями з портретом на якому більше немає того чарівного парубка, а тільки старий дід з саркастичною усмішкою і постійним питанням в очах. Коли ж Доріан Грей вмирає, люди знаходять його старий труп поблизу прекрасного портрета з молодим юнаком. Так встановлюється рівновага і починають, проглядатися межі між реальністю і вигадкою.
Ми бачимо, що, навіть уклавши угоду з дияволом Доріану не вдається зберегти свою молодість, і він старіє. Автор розкриває в цьому романі провідну тему яка закладена в розумах мільйонів людей, що вважають, що повинні залишатися молодими не гребуючи дорогими засобами краси і пластичними операціями.