Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Таджиська,курдська,узбецька,казахська,абхазька,калмиська,українська,російська,білоруська,татарська,грузинська,литовська,киргизька,чувашська,якутська,каракапакська,перм'якська,гагаузька,нанайські,туркменська,кумикська,лакська,башкирська,турецька,печенігська,німецька,ескімоська.
Завдання №5
Цуценя-цуценята
Грубість-грубітимуть
Повінь-повнітимуть
Конгрес-конгресуватимуть
Безкрая лінія-межуватимуть
Яковенко Тетяна Георгіївна-Яковенки Тетяни Георгіївни
Завдання №6
Абажур-2 відм,твер. груп,ч.р,
Обличчя-2 відм.,м'як.груп,с.р,
Дубище-2 відм.,мішн.груп.ч.р
Гадючище-2 відм,мішн.гр.,ч.р,
Тінь-2 відм.,тв.гр.ч.р,
Вим'я-2 від.,м'як.гр.,с.р,
Батько-2 відм.,тв.гр,ч.р,
Мати-2 відм..тв.гр.,ч.р,
Плакса-1 відм.,тв.гр.,
Урожай-1 відм,тв.гр.
Кров-2 відм.,тв.гр.,ч.р.,
Мишеня-1 відм..м'як.гр.,
Сестра-1 відм.,мішн.гр.,
Праця-1 відм.,м'як.гр.
Вість-2 відм.,тв.гр.,ч.р,
Завдання №7
Лейпцигу,Алтаю,Бугу,Кіпру,Бердянську,Паміру,Китаю,Донбасу,Харкова,Дністера,Криту,Тибету,Кривого Рогу,Воронежу,Дону.Миргороду,Кавказу,Зеленої Гури,Луганську,Сахаліну,Амуру,Дунаю,Красного Лиману,Люксенбургу,Китаю,Кривбасу,Уралу.