Был у меня один случай,произошёл он относительно недавно.Мы с моими школьными друзьями решили прогулять урок.Нас было трое:я,Миша и Федя.Все мы учились не очень хорошо. Настал урок,мы свинтили подальше,от того места где проводился урок.Идея была плохая и это было понятно сразу после того,как нас заметил директор.Директор был не в восторге от этого и повёл нас к себе в кабинет.У нас проскользнула идея убежать.Но мы решили не рисковать,или было бы только хуже.Но и без этого нам досталось по полной программе.Сначала нас публично отругали,потом вызывали родителей. С этого момента мы даже учиться стали лучше и больше не прогуливаем.
У мене є улюблена тваринка - це моя кішка. Вона має пречудове ім'я - Буся Ми з нею зустрілися, коли мені було сім рочків. Киця дуже сподобалася. Буся була маленьким, пухнастим, грайливим та потішним кошенятком.
Зовнішній вигляд у кішечки пречудовий. Зараз Буся вже доросла кішка, але сама вона невеличка. Я її доглядаю і особливу увагу приділяю її шерсті - вона у неї м'яка-прем'яка, як у плюшевого ведмедика та ніжна на дотик. Колір її шерсті світло-сіренький і де-не-де проявляються руденькі смужки.
На кругленькій мордочці виразні жовті, блискучі, гарненькі оченята. Її рожевий носик дуже привабливий, а гарнющі довгі вуса лоскочуть мене уві сні.
Буся має малесенькі-премалесенькі вушка, якими дуже гарно чує. Їсть вона добре, тому й трішечки товстенька. Її лапки довгі, а хвостик гарненький.
Буся любить гратися, бігати, ніжитися на сонечку, а також спати. Моя кішка дуже розумненька, предобра та прелагідна. А коли сердиться, то кусається і фиркає, як звірюка. Якщо кицька хоче їсти, то вона лащиться або нявкає.
Я люблю свою Бусю, вона мій найкращий друг. У нас багато спільних рис характеру: ми обоє любимо довгенько поспати, як сови, а ще й попоїсти, побігати та поніжитися у ліжку. Я дуже люблю свою Бусю і задоволена тим, що вона у мене є.
Настал урок,мы свинтили подальше,от того места где проводился урок.Идея была плохая и это было понятно сразу после того,как нас заметил директор.Директор был не в восторге от этого и повёл нас к себе в кабинет.У нас проскользнула идея убежать.Но мы решили не рисковать,или было бы только хуже.Но и без этого нам досталось по полной программе.Сначала нас публично отругали,потом вызывали родителей.
С этого момента мы даже учиться стали лучше и больше не прогуливаем.
Объяснение:
У мене є улюблена тваринка - це моя кішка. Вона має пречудове ім'я - Буся Ми з нею зустрілися, коли мені було сім рочків. Киця дуже сподобалася. Буся була маленьким, пухнастим, грайливим та потішним кошенятком.
Зовнішній вигляд у кішечки пречудовий. Зараз Буся вже доросла кішка, але сама вона невеличка. Я її доглядаю і особливу увагу приділяю її шерсті - вона у неї м'яка-прем'яка, як у плюшевого ведмедика та ніжна на дотик. Колір її шерсті світло-сіренький і де-не-де проявляються руденькі смужки.
На кругленькій мордочці виразні жовті, блискучі, гарненькі оченята. Її рожевий носик дуже привабливий, а гарнющі довгі вуса лоскочуть мене уві сні.
Буся має малесенькі-премалесенькі вушка, якими дуже гарно чує. Їсть вона добре, тому й трішечки товстенька. Її лапки довгі, а хвостик гарненький.
Буся любить гратися, бігати, ніжитися на сонечку, а також спати. Моя кішка дуже розумненька, предобра та прелагідна. А коли сердиться, то кусається і фиркає, як звірюка. Якщо кицька хоче їсти, то вона лащиться або нявкає.
Я люблю свою Бусю, вона мій найкращий друг. У нас багато спільних рис характеру: ми обоє любимо довгенько поспати, як сови, а ще й попоїсти, побігати та поніжитися у ліжку. Я дуже люблю свою Бусю і задоволена тим, що вона у мене є.