Порівняти їхню будову. Записати, чим вони подібні і чим відмінні як у будові, так і в інтонації.
1) Нехай ідуть одвічними шляхами планети в чорній глибині, нехай однаково чоло з димами схиляють в море наші дні, нехай у лапах нашої гордині в безодню тріпає земля, - на бій із вами виступить однині душа знеможена моя! (Т. Осьмачка)
2) Я бачу мільйони людей, що пересуваються по дорогах і полях, тягнуть на собі гармати й міномети, я чую гуркіт танків, які ринули з вихідних позицій у бій, наді мною ревуть мотори літаків, що йдуть на поземному льоті, мені пахнуть постріли й вибухи, солдатські чоботи і кров, розорена бомбами земля, і я чую різкий аромат стоптаного полину, - це те, що відбувалося тут ще торік (Яновський).
- Слухай, у нас тут таке сталося вчора! Наша "українка" Тетяна Альбертівна вліпила Альошці "пару"!
- Якому Альошці?
- Та Онуфрієнкові з 134-ої...
- І що?
- От уяви собі! Альошка почав Альбертівні доводити, що оцінка несправедлива, а потім просто до декана побіг!
- Ну нічого собі! До декана філологічного?
- Якби ж то! До того, що на факультеті політичних наук!
- Ну і що ж тепер буде?
- Та хто його зна! Олексій навіть до університету сьогодні не прийшов! Переживає!..
Офіційно-діловий стиль.
Декану факультету політичних наук
студента 134-ої групи Онуфрієнка Олексія
Заява
Довожу до Вашого відома, що викладач української мови Петренко Тетяна Альбертівна оцінила мою контрольну роботу на "незадовільно". Вважаю оцінку несправедливою об'єктивно розібратися у ситуації, що сталася. Мою контрольну роботу додаю до цієї заяви.
Я дійсно засмучений. Завтра не піду до університету.
19.09.2016 Онуфрієнко Олексій
Епістолярний стиль.
Дорогий друже Петре! Хотілося би написати щось приємне, та, на жаль не щастить мені останнім часом. От писали ми контрольну з української мови. Я був упевнений, що добре написав. Я ж готувався! І от розгортаю роботу - а там "двійка"! Я ледь не заплакав, повір! Та хіба нашій Тетяні Альбертівні щось доведеш?
Сам не чекав від себе, що я зробив! Взяв ту контрольну і пішов в деканат. Ну, наш: політичних наук! Декан саме в кабінеті був. Вислухав мене, але толком нічого не сказав... Розберуся, мовляв, з тобою, Онуфрієнко... Група яка? Я кажу: 134-та, а в самого уже ноги трусяться. Ну і що тепер буде? Я сьогодні до університету не пішов. Такий настрій паршивий! І, головне, я ж знаю, що робота пристойно була написана! Я ж готувався! Ех!.. Ну бувай! Твій друг Альошка.
Перший місяць осені приносить у наше життя нові фарби і ностальгію за літом. Вересень дарує можливість ще трохи погрітися під променями сонця. Я люблю цей місяць за його чарівність і бабине літо. Люблю, коли шарудять листя під ногами і в повітрі літають павутинки. Мені подобається дарувати букети осінніх квітів мамі і вчительці, збирати листя для гірлянд.
Вересень – місяць-художник, який використовує найрізноманітніші фарби. Квіти радують нас своєю красою. Відтінки коричневого, червоного, жовтого і зеленого з’являються на деревах. Вони немов поринули в палітру і повністю забарвилися. Я думаю, що ні один місяць в році не є таким різнобарвним. Дерево на очах стає золотим, а квіти радують око кожного, хто на них дивиться.
Вересень часто називають чарівником. Він творить справжні дива, переодягаючи дерева і лісу в розкішні і красиві наряди. Золоті та багряні листя стає прикрасою на шкільних святах. Гербарії стають барвистими і незвичайними. Прогулянка по парку або подорож до лісу стають казковими і веселими.
Я люблю перший місяць осені за його веселі фарби. Але іноді він дарує землі тьмяні, сірі і похмурі фарби. Коли йде дощ, все навколо стає мокрим і похмурим. А дерева і квіти вже не іскряться чарами і чарівністю. Земля стає чорною, а листя мовчки падають вниз. Хоча навіть у такий час вересня гарний.
Квіти влаштовують у вересні свій осінній бал. Червоні і жовті троянди, бордові айстри, бузкові гладіолуси, білі хризантеми. Художники малюють картини, а поети пишуть вірші про вересень. Фотографи роблять дивовижні знімки на тлі золотавих полів і лісів. Цей місяць вражає і зачаровує. Чародій, чарівник, художник. Так часто називають перший осінній місяць. Як добре, що в році є така чудова пора, коли наша земля ставати яскравіше і красивіше.