) Помилки у відмінкових формах кількісних числівників допущено у рядку:

семистам трицятьом сімом, п'ятдесяти чотирьох, вісьмома

сімома, дев'ятисот десяти, одинадцятьма

п'ятдесятьох, сорока восьми, дев'яноста п'яти

п'ятистами чотирьма, п'ятдесятьох, шестидесяти двох​

-Доброго дня! Чи це департамент архітектури та дизайну?

-Так звичайно. З якою метою ви до нас потрапили?

-Мені б хотілось запропонувати свої ідеї щодо поліпшення роботи вашого відділу.

-Це чудово, проте чи не могли б ви детальніше розповісти про ваші інновації?

-Мені здається, треба зменшити кількість лампочок на підлозі трамвайних станцій.

-Чому?

-Це до зекономити гроші на подальше будівництво і розвиток транспорту.

-Але чи не буде на станції занадто темно?

-Ні, такі лампочки не дуже яскраві. Звичайно, вони коштують не дуже дорого, проте ці гроші можна вкласти у встановлення в трамваях розеток для зарядки пристроїв.

-Ідея чудова, проте вам потрібно буде прийти завтра та оформити усі необхідні документи на подачу цієї заяви. На жаль, сьогодні бухгалтерія закрита.

-Добре. Дякую! До побачення! Гарного вам дня!

-Навзаєм!

Объяснение

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.