Подовження приголосних в орудному відмінку слів: 1) паморозь; 2) тюль; 3) шампунь; 4) верф: 5) путь а відбуваємся в усіх словах б відбувається в другому і третьому в відбувається тільки в першому г не відбувається тільки в четвертому д відбувається в першому і п’ятому
3. із подвоєними літерами пишеться слово в рядку а журавли(нн,н)ий ключ б букве(нн,н)е позначення в у зеленому жи(тт,т)і г у людському жи(тт,т)і д у легкій павути(нн,н)і
4. із префіксом при- пишуться обидва слова рядка а пр..горіти, пр..хильник б пр..землитися, пр..мудрий в пр..морозок, пр..хитрий г пр..гнічений, пр.хвятий д пр..кордонник, пр..велебний
5. із префіксом с- пишуться всі слова рядка а ..туляти, ..водити б ..повзти, ..рубати в ..худнути, ..колоти г ..писувати, ..рушити д ..кинути, ..бігати
6. помилку в написанні суфікса допущено у слові а таджицький б братський в паризький г гуртожитський д перський
7. усі слова пишуться з великої літери в рядку а (в)ерсальський (м)ир, (п)олтавщина б (і)сус (х)ристос, (б)іблія в (з)апорозька (с)іч, (ч)еркаська (м)іськрада г (а)ндріївська (ц)ерква, (д)онбас д (п)етро (м)огила, (д)ень (у)чителя
8. усі власні назви беруться в лапки в рядку а майдан /незалежності/, завод /арсенал/ б пес /бровко/, часопис /вечірній харків/ в станція /жмеринка/, трагедія /гамлет/ г орден /за заслуги/, ресторан /європа/ д товариство /просвіта/, гори /карпати/
Життя - це вже щастя? Інколи у нас, у людей, буває депресія... І тоді ми звертаємось до щастя, згадуємо усе добре, що було в нашому житті. Бо вона боїться щастя. Той же, хто не хворіє на цю хворобу, знає, що щастя - це і є життя. Та я ніколи ще не вічував подібного: коли те, що хочеться і подобається, що вже робив, стає майже неможливим. Мені хочется написати щось, але муза покинула мене. Наче знову пішла гуляти, і повернеться нескоро... Коли для тебе щастя - це писати для інших, то що може бути гірше, аніж втратити таке щастя? Але нам буде все одно, коли ми втратимо те, що зветься "життям". Це істина, тому й немає сенсу називати життя щастям. Втратимо його - і нічого не відчуємо. Ні жалю, ні болі. Треба шукати те, що стане щастям в цьому житті. Базове ж щастя від нього - це можливість чуомусь вчитися і пзнавати нове. Ось що ми маємо на увазі пад словами "життя - це вже щастя". Ось, як насправді, розкрийте вже очі... Хочете, наведу приклад з літератури? Мало хто згадає Гете і його "Фауста". Чи був Фауст щасливий, все своє життя присвятивши вивчиенню чогось нового? Отож, навіть базове щастявід життя - не таке вже й "щастя". Його ніколи ніхто не добуде так просто. Бо життя зі всіх сторін, з біологічної чи філософської, економічної чи іншої - надто складна штука, щоб так думати. Щоб дістатися "вінця насолоди", потрібно зробити неможливе - достягти балансу. На своіїй шкурі я відчув, що, все ж таки, ми все цінуємо лише тоді, коли втрачаємо. Але ж дещо можна повернути, а дещо - ні. Життя ми цінуємо завди інстинкту самозахисту, а якщо б його не було? Що тоді? Назвіть життя "щастям" без інстинкту самозахисту, і ви не будете цінувати це щастя, як і все інше. Думайте. Поки ще є час. Думайте...
Навіть Котляревський використовував прикметники цікаво, чи не так?Парубок(який ?)моторний!нажаль це все ,але ж я вам всім бажаю бути якими?красивими,веселими,розумними,активними,запитливими на цьому уроці.Дякую за увагу!