Подані речення доповніть дієприслівниковими зворотами, ускладнюючи текст, запишіть, підкресліть відокремлені члени речення. Дівчина співала. Пісня брала за душу кожного. Люди притишували крок, зупинялися, слухали. Та ось завмер останній звук дівочого голосу. Небо неначе потемніло. Сонце ніби поблякло.

   В одному дрімучому лісі України є лісова школа. Туди збігаються всі дітлахи-звірятки на заняття. Вчителькою у школі працює Сова. Вона вчителює у лісовій школі вже близько п’ятдесяти років. Ось лунає перший шкільний дзвоник. Дітки стрімголов біжать на уроки. Зайчик і Лисичка вже на місці. Вони зайняли свої місця за партами та чекають на розпорядження вчительки Сови. Лиш Ведмежатко запізнився на урок. Його до школи привела мати. Але вчителька Сова знає, чому Ведмежатко запізнився. Він щойно вийшов із зимової сплячки і йому важко повертатись до занять. Урок починається. Дітки уважно та старанно слухають вчительку.

   Спільнокореневі: дітлахи – діти,  ліс – лісова,  вчителька – вчителює. 

Через те, що люди вбили собі в голову такий безглуздий принцип, як: "Ну, від однієї смітинки нічого не трапиться, до смітника йти далеко...".

Через те, що люди вміють тільки забирати, а давати- ні, наше довкілля з кожним днем, місяцем, роком, десятиліттям падає на коліна перед смітником... Через це і трапляється масове забруднення повітря та водойм... Невинні нецивілізовані люди та нещасні тваринки страждають через лінь кожної людини, яка не може взяти себе в руки і, побери його біс, взяти і викинути той безглуздий папірець в смітник! Дійти декілька нещасних метрів до того смітника! Що ж подіяти, що вчинити, щоб здерти кайдани з нашої напів забрудненої неньки Землі? Необхідно більше небайдужих та організовних людей! Не потрібно соромитися підійти і надати до тим, хто займається цією справою. Якщо ми разом- ми сила! Тільки разом ми можемо врятувати цей світ. Наш світ.