Побудуйте складносурядне речення про власу мрію. Зробіть синтаксичний розбір. Накресліть схему.

Я не люблю осінь!Тому що з осінью приходить розчарування і сум. Ось-ось ще ми купались у променях сонечка:)так я мабуть люблю сонце:)а вже йдеш по пустинним алеям,під ногами сухе листя-це чарівна краса,але сумна…ти розумієш,що все заради чього ти жив літом і весною,во все, що ти вірив пішло з ними! 
     Я не люблю брехню! Мабуть-це саме страшне, коли тебе обманює близька людина. Брехня не робить людину краще, вона заплутує тебе! Очі-це те що саме правдиве у людини. ПО ним я завжди побачу правду.. ВОНИ ДЗЕРКАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ДУШІ!

Я давно мріяв про кішку. У мого друга Павліка був кіт Дік, у однокласника Міші була кішка  по кличці Рижая. Навіть у сусідської дівчинки Маші була кішка Ляля.
Одного разу я прокидаюся дуже рано. У моїй кімнаті хто-то посвистував і скиглив. Я відкрив очі й побачив в кутку кімнати, на підстилці, справжню живу кішку . Я не повірив своїм очам. Але тут відкрилася двері, і в кімнату зайшли тато з мамою. Вони сказали, що це подарунок до дня народження.
Я дуже зрадів, схопився з ліжка і схопив кицьку на руки. Кіт мені дуже сподобався: рыженький, толстенький, незграбний, з довгою витягнутої мордочкою. Я давно придумав кличку своєму коту і тому відразу назвав його Джим. Папа тут же смішно і важливо сказав: «Дай, Джим, на щастя лапу мені». Я поставив кота на підлогу. А він раптом зробив калюжу. Мама спохмурніла. Але я швидко побіг за ганчіркою і сказав, що буду доглядати за кішкою сам.
Вдень до мене прийшли в гості Маша і Павлік з Мішею. Я з гордістю показував їм свого Джима.
Я ніколи не забуду цього дня. День, коли моя мрія здійснилася.