ІІ. Побудуйте схеми поданих речень ІІІ. Визначте вид кожного складнопідрядного речення.
ІV. Знайдіть просте ускладнене речення.

1. Зацвіла в долині червона калина ніби засміялась дівчина-дитина.
2. Куди голка туди й нитка.
3. Коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним то барвінок зацвітав.
4. Але якщо в людини інтелект спить то в неї примітивне мислення
5. А вдома чекає відпочинок і сон короткий як літня ніч
6. Щоб усе знати треба багато читати.
7. Через те що в них була тільки латка землі ніхто не слав старостів.
8. Коли ти твердо йдеш обраним тобою шляхом то ти щасливий.
9. Людська душа втрачає дивоцвіт коли любов її не зігріває.
10. Оскільки тепер світ зовсім інший змінюється людська свідомість.
11. Щоб пізнати людину треба з нею пуд солі з’їсти.
12. Будують дім до сонця вікнами дверми вхідними і порогом щоб поселилися навік у нім тепло і лагідність природи ТЬ

З настанням осінніх холодів у звірів змінюється шерсть, вона стає густішою й теплішою. Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу. Міняє і білочка руду шубу на сіру — теплішу, пухнастішу, м’якшу.
Багато звірів упадають у сплячку. Це бурий ведмідь, борсук, їжак, ховрашок, хом’як.
Перед тим як залягти в барліг, ведмідь посилено харчується, об’їдається ягодами, обсмоктує волоті вівса. І при цьому жиріє.
Борсук не тільки від’їдається жолудями, а й робить запаси. У його нірках можна знайти сушених жаб, жуків і навіть гриби. А нірку, де він спить, борсук утеплює листям, старанно вичищає. Це дуже охайний звір.
Їжак запасів на зиму не робить. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. А у ведмідя і борсука сон чутливий, вони можуть прокидатися. Під час зимової сплячки серце цих тварин б’ється повільно і мляво, дихання ледь помітне, температура тіла знижується. Організм живиться за рахунок жиру, який накопичився восени.
Деякі звірі роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. У норах мишей находили до восьми кілограмів насіння, а одного разу — навіть 47 кілограмів.
Вовк, лисиця, заєць, лось ведуть активний б життя. Заєць їсть узимку кору дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться кого-небудь уполювати. У зимку він не погидує з’їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює мишей. Опустивши низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не писне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею

Цікаво, як люди обирають професію — одну на все життя? Мені здається, що це дуже складно, бо у світі стільки всього захоплюючо­го. І у всіх справах хочеться випробувати свої сили: може, це саме те, до чого я прагну.

Я ще не вирішив, ким я стану в майбутньому. Мене дуже при­ваблює садівництво — можу годинами порпатися в землі. На дачі ми з батьками висаджуємо дерева, кущі, різні овочі та квіти. Треба докладати багато зусиль, щоб з маленького паростка виросла силь­на і здорова рослина. Але як приємно бачити результати своєї пра­ці! Сусіди кажуть, що в нас найпоказовіша ділянка у всьому селі.

Ще мені б хотілося стати пожежником — це робота для справж­ніх чоловіків. Треба бути сильним та спритним, щоб побороти по­лум’я. Пожежників називають рятівниками і поважають, бо вони рятують не лише майно, але й життя людей. Щоб відважитися сту-

 

пити до будівлі, охопленої вогнем, треба виховувати в собі хороб­рість, мужність, а також навчитись ставити чуже життя понад своє.

Не менш захоплюючою мені здається професія дресирувальни­ка звірів. Як цікаво гати в цирку, що виробляють собаки, кішки, ведмеді, тигри та леви. Ось де можливий політ фантазії! Але треба не тільки вміти придумувати номери, а й щиро любити тва­рин і багато працювати, вміти навчити звіра робити те, що від нього вимагається, і настояти на своєму. Я вважаю, що дресирувальни­ком може стати лише той, хто вирішив все своє життя присвятити тваринам.

Я думаю, що згодом зможу обрати собі професію. І тоді при­кладу всі зусилля, щоб стати в ній найкращим!

II  варіант

Моя мрія — бути інженером. Я хочу працювати з машинами, з технікою. Коло діяльності інженерів дуже різноманітне: професія інженера потрібна і на землі, і під землею, і на воді, і під водою, і в небі, і в космосі. Інженери там, де треба рухати життя уперед, де потрібні точні розрахунки. Інженер повинен розумітися на бага­тьох точних науках: фізиці, хімії, математиці тощо. Кожен інженер у певному розумінні — винахідник. І його професійне життя важ­ко уявити без постійного вдосконалення своїх знань, своєї майстер­ності. Для цього треба розвивати в собі таку рису характеру, як наполегливість. Цікавитися новинками інженерної техніки. І, зви­чайно, любити свою справу.

Багато талановитих інженерів відомі всьому світові. Це і Пос­тав Ейфель, який створив Ейфелеву вежу, С. П. Корольов, який був конструктором космічних кораблів.

Вирішив бути інженером — починай накопичувати знання. Вчися не тільки дивитися, але й бачити. Мені здається, що інженер повинен також бути терплячим, охайним і, мабуть, ще повинен во­лодіти відчуттям прекрасного.