1. Талант мужності і співчуття. (С. Васильченко завжди був шляхетною, інтелігентною людиною, відданою обов'язку. Пережив революцію і громадянську війну, писав твори про дітей, вчителів, про потяг народу до світлого життя та щастя. Неодноразово письменник підкреслював, що прагне писати твори "меншим розміром, більшим змістом". Тому саме новела стала улюбленим жанром письменника.) 2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи: 1) життя села та його соціальні настрої; 2) школа, діти і вчителі; 3) трагедія народних талантів; 4) викриття імперіалістичної війни. Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.) 3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.) III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)
Мешканців лісу не можна тривожити шумом, криком. Не слід смітити в лісі. Збираючи ягоди чорниці, пам'ятайте, що не можна виривати кущики з корінням.
Не можна руйнувати мурашники, пташині гнізда. Де є мурашники — дерева менше хворіють,а без пташиної пісні ми не почуємо весни.
Ліс — це велика скарбниця природи. Треба оберігати його багатства, вміло їх використовувати. Ліс відкриє свої таємниці лише тому, хто приходить до нього як друг. Що більше ви будете знати про ліс, то більше любитимете його. А того, кого любиш, і сам ніколи не скривдиш, і іншим не дозволиш.
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)
Скарбниця природи
Мешканців лісу не можна тривожити шумом, криком. Не слід смітити в лісі. Збираючи ягоди чорниці, пам'ятайте, що не можна виривати кущики з корінням.
Не можна руйнувати мурашники, пташині гнізда. Де є мурашники — дерева менше хворіють,а без пташиної пісні ми не почуємо весни.
Ліс — це велика скарбниця природи. Треба оберігати його багатства, вміло їх використовувати. Ліс відкриє свої таємниці лише тому, хто приходить до нього як друг. Що більше ви будете знати про ліс, то більше любитимете його. А того, кого любиш, і сам ніколи не скривдиш, і іншим не дозволиш.