(По) іншому сказати, піти (по) іншому провулку; що (б) не трапилося, розраховуй на мою до ; іти (на) зустріч з однокласником, (на) зустріч матері вийшла дитина, бігти (на) зустріч; подарувати (на) пам’ять, вивчити (на) пам’ять; говорити (по) щирості; (від) ранку (до) вечора працювати у полі; повернутися не (в) день, а (в) вечері; (в) день свята веселились; ставитися (по) батьківському, пройти (по) батьківському подвір’ю; вийшло (по) твоєму, (по) твоєму обличчю; повторювати раз (у) раз; (тим) часом темніло; ідіть (у) трьох, вода (у) трьох відрах; відповідаю (в) друге, це слово вставляю (в) друге речення; (що) б багато знати, треба багато працювати; як (би) не поспішив, помилки не допустив би; як (би) не хитрував злочинець, однак не втече.
- Привіт, Сашко! Який же я радий тебе бачити!
- Привіт, Іване! Нарешті зустрілися! Як ся маєш? Як справи? Ви вже перебралися до нової квартири?
- Все добре! Так, перебралися. Лише вчора! Стільки клопоту з тим переїздом, увесь час був зайнятий. Спочатку речі складав, потім з батьками викидали все непотрібне, потім викликали вантажівку, щоб поперевозити все. А потім у новій хаті розпаковували та розставляли речі по місцях наново.
- О, це нелегка справа. Ти не виходив на вулицю майже тиждень!
- Ось так вийшло. Скучив за тобою!
- Я теж. Ходив на прогулянки з приятелями, та без тебе все не так цікаво.
- Дякую, друже! Ну, тепер будемо бачитися часто, як завжди. До того ж тепер ми майже сусіди, тож зможемо залишатися один в одного до пізнього вечора.
- Це просто супер! Ну, а як тобі нова оселя?
- Мені подобається! Вона значно просторіша, ніж попередня, в мене велика власна кімната, де можна дивитися фільми, слухати музику, і ніхто не заважатиме. До того ж, мені страшенно подобається вид з дев’ятого поверху – вся околиця як на долоні!
- О, як цікаво! Радий за тебе!
- Знаєш що? Приходь сьогодні ввечері в гості, я тобі все покажу та розкажу.
- Добре! В мене теж накопичилося безліч новин для тебе!
Шлях в тисячу миль, як кажуть люди, починається з першого кроку, так
і успіх починається з перших кроків. Важко передбачити ким ти будеш у
майбутньому, бо життя постійно змінюється, змінюються умови життя,
люди, країни… Ще є питання про твоє призначення чи про твою місію в
житті: яку отримав задачу перед народженням? які діла ти повинен зробити,
щоб розвивати себе і мир? для чого ти народився? яке твоє покликання? Ці
всі питання часто запитують у себе люди, бо розуміють, що, якщо рухатися
по своєму шляху, то ти будеш мати щастя, успіх, а ось рухатися по
нав’язаному шляху нічого доброго не принесе, хоча, можливо, людина буде
мати достаток, а ось радість і щастя ні.
Я бачу себе у майбутньому успішною людиною, яка розвивається і має
різні інтереси такі як малювання, ліплення, яка читає різні книги по різним
напрямкам, які дозволять йому розвиватися, стати успішною людиною. Ще я
бачу себе професіоналом, який знає своє діло і вміє аналізувати, як
розвивається підприємство, що відбувається в економіці, що змінилося в
законодавстві, що відбувається в світі тощо. Але, щоб все це було, треба
діяти в цьому напрямку, бо тільки діяння приносять результати, а не розмови.
При цьому треба розвивати позитивні риси характеру та звички. Треба
розвивати працьовитість, сильну волю, чесність, навчитися відповідати за
свої слова, діяння, постійно підтримувати саморозвиток, читати корисні
книги, не витрачати дарма свій час тощо.
Університет дещо сприяє досягненню моєї мети, бо дає базові знання
для професійного розвитку, хоча, насправді, все залежить від мене, як буде
досягатися мета мого життя. Тебе можуть дати всі знання, які дозволять тобі
стати професіоналом, майстром, але ти нічого не робиш, тому нічого не
отримуєш. Але я хотів би, щоб університет давав мені більше практичних
знань і навичок, щоб краще сприяло досягненню мети, бо життя більше практики, ніж теорії, бо результат з’являється завдяки практики, ніж
теорії, хоча треба мати в деяких випадках знання.
На сьогоднішній день в сучасні вищій освіті не вистачає саме
практичних знань, які працюють реально в житті, які приносять результат,
можуть прискорити твій розвиток чи до тобі. Ще є проблема в
тому, що студенти не розуміють, яку задачу реалізовує їхня професія, що
хочуть роботодавці, що студентам потрібно знати перед тим як працювати,
що їм не вистачає для роботи, як стати успішним тощо. І проблема в тому,
що студенти вирішують ці питання після навчання, а не під час навчання, а
могли б дізнатися з самого початку навчання, що їм, насправді, потрібно
знати, щоб стати успішним професіоналом і, тоді б не мали проблеми після
навчання на роботі, коли дізнаєшся, що ця теорія не працює, а ось це не
знаєш і так далі.
Асоціація випускників КРОКу – це об’єднання випускників, які зараз
працюють в різних напрямків господарства, при цьому ще в різних країнах
світу, тому ця організація, як раз, може дати практичні знання про те, якстати успішним професіоналом, для чого потрібна професія, чого хочуть
роботодавці. При цьому вони ще можуть розповісти які закони економіки
зараз працюють в України, які помилки не треба допускати, які професії
зараз потрібні. Навіть, роботодавці з асоціації можуть створити конкурс для
студентів КРОКу на вирішення проблеми в підприємстві. Той хто найкраще
вирішить цю проблему, той може отримати роботу в компанію. Життя – це
рух, чим більше робиш дії, тим більше отримуєш результати.
Якось так)))