по 0.5=3 б.
1. Визначити рядок, у якому займенники при відмінюванні мають приставний н.
А Ми, вони, він.
Б Себе, жодний, сам.
В Що, скільки, чийсь.
Г Всякий, цей, щось.
2. Визначити рядок, у якому всі займенники пишуться разом.
А Невідь/кому, де/хто, казна/що, ні/скільки.
Б Аби/хто, аби/якого, бозна/що, бозна/чого.
В Скільки/сь, де/чий, аби/що, ні/хто.
Г Хтозна/хто, хто/небудь, невідь/якому, бозна/чим.
3. Визначити рядок, у якому всі займенники відмінюються, як приметники
твердої групи.
А їхній, який, ніякий.
Б Я, воно, що.
В Всякий, інший, жодний.
Г Вона, щось, котрий.
4. Визначити рядок, у якому всі займенники стоять у формі давального
відмінка.
А Мені, він, якийсь, щось.
Б Вона, тобі, моїй, нічого.
В їй, якомусь, ніякому, йому.
Г Нашому, твій, я, будь-хто.
5. Визначити рядок, у якому частка ні з усіма заперечними займенниками
пишеться окремо.
А Ні/що, ні/з/чим, ні/чого, ні/в/кого.
Б Ні/з/ким, ні/в/чому, ні/для/кого, ні/в/них.
В Ні/ким, ні/який, ні/за/що, ні/на/що.
Г Ні/до/чого, ні/який, ні/з/ким, ні/кого.
6. У якому рядку допущено помилку у формі вживання займенника?
А. Дякую Вам.
Б. Котра година?
В. Пробачте мене,
Г. Кепкування з нього.
7.-1б. Установити відповідність між виділеними в реченнях займенниками
і синтаксичною роллю, яку вони виконують.
А У всякого діла — свій початок (Т. Шевченко). 1. Підмет.
Б Кожний на своє колесо верне (Нар. творчість). 2. Присудок.
В Кого почитають, того й величають 3. Додаток.
4. Означення.
Г Я був не я (Нар. творчість).
8. -1б. Установити відповідність між займенниками та їх розрядами за значенням.
А Кожний, жодний, самий, весь. 1. Присвійні.
Б Аніякий, ніщо, ніхто, ніскільки. 2. Означальні.
В їхній, наш, мій, свій. З. Питальні.
Г Котрий? що? чий? скільки? 4. Заперечні.
Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю — весело, гамірно. Багато хто з жителів району виводять на прогулянку своїх четвероногих вихованців. Подивишся, хтось веде породисту собаку у вишуканому нашийнику на шкіряному поводку, а хтось маленьку дворняжку на мотузочку, але з таким почуттям гідності, наче це представник найціннішої собачої породи. І є чим пишатися, дружбою братів наших менших і довірою, яку вони нам виявляють.
Дивно, що в період економічної нестабільності держави, коли багато хто з людей не може дозволити собі повноцінного харчування, люди підгодовують тварин. Недалеко від будинку, в якому я живу, є невеликий ставок. Навесні туди злітаються дикі качки. І жителі мікрорайону взяли над ними опіку. Пташок ніхто не кривдить, вони стали майже ручними. А того року, коли наше місто було на грані екологічної катастрофи (злива затопила очисні споруди і залишила місто без питної води), люди вистоювали довгі черги до машин із водою, щоб забезпечити свої сім'ї, але не забували і про безпритульних тварин.
Іноді я гаю, як старенька бабуся, наша сусідка, підгодовує дворових собак. Спочатку мешканці будинку сварили її, мовляв, не принаджуйте, на що вона відповідала незрозумілими для нас, дітей, словами: "Собачу пайку їмо, дитинко". А потім розповіла нам старовинну легенду про те, як Бог цокарав людей за гріхи голодомором. І тільки виття голодної собаки змусило його змилостивитись. Так що виходить, що ми в боргу перед собакою.
Дивіться такожМені здається, що все одно ми замало добра робимо для тваринного світу. Чи завжди ми чуйно ставимось до всіх тварин? Мабуть, що ні. Часто ми любимо тільки своїх четвероногих друзів і без вагань ображаємо чужих або безпритульних, нічиїх. Бувають випадки, коли батьки, виконуючи примху своєї дитини, приносять в дім кошеня, пташку, собача, а потім, коли дитина натішиться, викидають безпомічну тваринку на вулицю. Мене вражає така безвідповідальність, стає соромно за людську підступність і несправедливість.
Я переконана, що представники тваринного світу, брати наші менші, дають нам значно більше, ніж ми їм. Вони дарують нам ласку і відданість, свою приязність і любов. Вони ввіряють нам своє життя. І ми не маємо права не виправдати їхню довіру.