у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.
яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.
здається мені, мов у казці,життя тут щасливо іде.і знову всім серцем бажаювернутись в дитинство своє. (а. ярмиш)
Синекура - церковна посада , не пов'язана з певними обов'язкамиодіозний-від латинського ненависний,який викликає негативне ставлення до себе,неприємнийойкумена-освоєна людством частина світу,всесвітадепт- послідовник ,прихильник якоїсь ідеї,вчення,напряму мистецтваадекватний-відповідний,тотожнийреноме- це думка оточуючих ,подання про одну людину або групу людейаксіологічний-значимийкомюніке- офіційне повідомлення про хід і наслідки переговорів між державами і громадськими діячамифамільярний-розв'язик, безцеремонниймезальянс-шлюб між людьми різного стану,між людьми ,що сильно відрізняються за майновим або соціальним становищемапріорі-саме собою зрозумілебвлінгвізм-двомовність
вулиця мого дитинства
у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.
яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.
здається мені, мов у казці,життя тут щасливо іде.і знову всім серцем бажаювернутись в дитинство своє. (а. ярмиш)