Письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних вражень у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому я пишаюся своїм товаришем», «Який вчинок можна вважати героїчним», «У яких вчинках виявляється людська шляхетність») з використанням фразеологізмів. Наталія Петрова

Осене, красуне моя золотава! Ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. Опале листя, твій шерех  нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Що ж ти так рано до нас прийшла, люба осене? Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Жоржини, чорнобривці, гладіолуси, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами.  Хмари, не закривайте небо сірим товстим покривалом, а ти, любе сонечко, виглядай частіше. Синє море, залишайся теплим лагідним і якомога довше! Будь довгою і теплою, щедрою і гарною, красуня-осінь!

Не розумію варіантів, тому просто напишу діалог зі знаками, які повинні там стояти.

На практиці канікул поміж височезними стелажами з книгами зустрілися двоє однокласників Віка і Максим випадково вони обоє потягнулися до однієї і тієї ж книги "Легенди й перекази рідного краю"--- ця назва виблискувала золотистими літерами на глянцевій палітурці.
  - Ой! - здивовано вигукнула Віка. -Максиме Що ти тут робиш?
  - Шукаю книги які нам задали прочитати на літо. А ти?
  - Я теж читаю рекомендовану літературу, а твори про рідний край мене приваблюють найбільше!.