Перетворити речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими.
1. Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась радісна сила, буйна
і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній
сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже
пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало.
двокрапка:
після узагальнюючих слів (перед однорідними членами в реченні), після слів автора перед прямою мовою, між реченнями в складному безсполучниковому, якщо друге речення виражає причину, пояснення, доповнення
тире:
між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова (наприклад "є"), після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом, перед репліками в діалозі, після прямої мови, перед та після слів автора, з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження,з обох боків відокремленої прикладки або перед нею, на місці пропущених членів у неповному реченні ( або якщо вони повторюються)
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: