Переробити діалог, використовуючи дієприкметники. Діалог - розмова двох осіб.
Привіт, Оксано!
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!
Нині можна з упевненістю стверджувати, що телебачення стало складовою нашого життя. Воно створило умови,у яких читачі перетворилися на «вимираючий вид».
Телебачення чи художня література? Що ж заслуговує на більшу увагу?
Мене відверто дивують люди, які все ж намагаються виділити з цих двох незмінних речей щось краще, важливіше. Я вважаю, що і книга, і телебачення не здадуть своїх позицій в найближчому майбутньому. Вони займуть однаково важливі місця в житті кожного з нас.
Книга залишалась вірним супутником інтелігенції,освіченої людини. Друкований матеріал розширює світогляд. Кожен літературний твір сприяє розвитку та неодмінно швидкому вдосконаленню. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без неї. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.
Художня література – це світло знань,але й телебачення має вагомий вплив на нашу півсвідомість. Телебачення – це один із найбільш популярних засобів масової інформації. За до телебачення у людей є можливість дізнаватися останні новини, дивитися різні фільми і передачі. Телебачення розширює наші знання про навколишній світ, дозволяє нам бути добре поінформованими.
Існує безліч телевізійних каналів як рідною мовою, так і різними іноземними мовами. Ми можемо вибрати собі будь-який канал, використовуючи супутникове або кабельне телебачення. У наш час багато людей вважають, що дивитися телевізор – це найкраще проведення часу.
Телебачення – це «своєрідні двері», через які до наших будинків може увійти увесь світ.
Тому на мою думку, порівнювати телебачення з книгою не потрібно. Адже прогрес людства – річ, від якої не дітися. А якщо вже і є такі особистості, які обожнюють запах книги, вони завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнена, будуть жити вічно.
Отже, не можна обирати з кращого найкраще, бо нікому ще досі це не вдавалося. Книга й телебачення назавжди залишаться основними джерелами інформації, які доповнюють одне одного.
Объяснение:
«Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю».
Г. Сковорода
Кохання – це світле та прекрасне почуття, яке виникає між двома людьми. Іноді кохання починається раптово, з першого погляду чи слова. А буває й по-іншому. Люди спочатку знайомляться, спілкуються, дружать і через деякий час починають відчувати, що вже не можуть жити один без одного.
Кохання наче тендітна квітка. Без належного піклування та доброго слова вона чахне й гине. Так і кохання – дуже легко його втратити, зробивши поганий вчинок. А якщо кохання зникло, вже ніщо в світі його не поверне. Тому не варто навмисне випробувати його на витривалість.
На мій погляд, кохання обов’язково треба берегти. Разом закохані зможуть вирішити всі проблеми та подолати будь-які перешкоди.
Объяснение: