Переробіть запропоновані речення,щоб утворити щонайбільше синонімічних варіантів. 1) не будь солодким – проглинуть. 2) блискавка блисне – камінь трісне. 3) є мудра книжка – не жалій годин. 4) руки білі, а сумління чорне. 5) скрізь побував, усього надивився, а скажу вам: нема країни кращої, ніж правда. 6) впадеш – не засмутися, згубився – шукай-но слід, і серця не в’яли од випадкових бід. 7) кликав вовк козу в гості – вона йти не хоче.
ответ:
у мене є товариш, якого звати влад. він має світлу голову, є бистрим на розум. влад дуже чемний хлопчик. він завжди швидко приходить на , коли я цього потребую. я також намагаюсь бути гарним другом для нього. але чи завжди я можу ним пишатися? я вважаю, що так. це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.
чому ж я пишаюсь своїм товаришем? я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з ійської мови. наступного навчального року влад поїде навчатись до ії. всього цього він досяг своїми стараннями. цього року він показав, як важливо бути беручким до праці. як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!
ответ:
я вважаю,що ніхто й ніколи не зможе зрозуміти, що таке щастя. для когось – це купа грошей та величезний будинок, а для іншого – здоров’я рідних. більше того, у кожного з нас воно асоціюється з різними речами. хтось вбачає у щасті мішок дорогоцінних прикрас, а воно нагадує картину, яка відображає все те, що було для мене близьке раніше, і те, що робить мене щасливою зараз. проте малюнки на цій картині змінюються відповідно відповідно до віку.
перш за все, це пов’язано з пріоритетами. у дитинстві я раділа новим іграшкам та цукеркам, що купувала мені мама. щастя для мене було матеріальним, але ж я була дитиною і не зовсім розуміла, що таке щастя і яка людина є щасливою. напевно, так було у всіх із нас, адже розуміння певних речей приходить з віком, і ми не можемо засуджувати один одного за те, чого не розуміли.
з часом пріоритети змінюються, і на зміну матеріальним цінностям частково приходять моральні. я відчувала себе дійсно щасливою,коли,приходячи додому, поринала у світ казок, де добро перемагає зло і де всі принцеси завжди знаходять своїх принців. це вже не було те матеріальне задоволення, яке я отримувала від нових іграшок, це було щось більше. я справді була щаслива.
ні для кого не секрет, що кожен із нас сприймає літературу по-різному. хтось просто поглинає інформацію, а хтось читає між рядками. думаючи про щастя, я завжди згадую маленького принца із однойменної повісті. маленька троянда була не просто квіткою, про яку він піклувався, вона була об’єктом його кохання, причиною щастя. з появою квітки принц почав жити.
по-друге, коли людина дорослішає, в неї не залишається часу на щастя. це надзвичайно сумно. для мене дорослі наче роботи, що живуть за принципом робота – дім, не залишаючи місця і часу для щастя. я щиро радію за людей, що в душі залишаються дітьми. вони щасливі…
я майже втратила ту дитячу віру у казки, а це значить те, що я стала дорослішою. мене це лякає. хоч зараз для мене щастя не в грошах, проте я не знаю коли стану дорослою і почну бачити щастя саме в них. гроші й інші матеріальні цінності я сприймаю як належне, хоча це і не зовсім правильно, але зараз мене щасливою робить інше. це книжки, хоч іноді не зі щасливим кінцем, рідні та друзі, що мене оточують, те, чим я займаюсь і дійсно люблю.
объяснение: