Перепишіть, вставляючи пропущені розділові знаки. Вкажіть сполучники і
сполучні слова. Поставте питання від головної до залежної частини. Встановіть
тип підрядного речення. Накресліть схеми речень.
1. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх
або навіть схвалюють (Г. Сковорода). 2. А хто від правди ступить на
півметра, – душа у нього сіра й напівмертва (Л. Костенко). 3. Життя
зриває дні мої, неначе вітер зриває листя (В. Сосюра). 4. У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах
довгі віти, вдень і вночі не втихають закохані соловейки (М. Яценок).
5. Милуюся-дивуюся, чого душі моїй так весело (П. Тичина). 6. Що
минуло, те вже не повернеться (Л. Українка). 7. Стояла тополя уся в
серпанку, струнка і тремтяча, як наречена, що йде до шлюбу. 8. Я
весь був як пісня, як акорд суму, що злився з піснею моря, сонця і
скель (М. Коцюбинський).

1.Огірки є об"єктом тепличного сільського господарства.
Огірки-одні з найпопулярніших представників сімейства гарбузових ,які вирощують люди повсюдно на городах.
2.Хліб -усьому голова.
Свіжий хліб цінується за свій колір та смак.
3.Болото відіграє важливу роль в створенні річок.
Болото прешкоджає розвитку парникового эфекту.
4.Покосоли трави,засіяли лан.
Трави і квіти покривають зелений пагорб і ніколи промені сонця сюди не проникають.
5.Перепілки дуже люблять свіжу зелень.
Улітку на лузі  чи на хлібному полі можна почути перекличку препілок.
6.Віз був увесь дерев "яний.
Дідусь віз  всадок підкріплення для працівників.
7.Небо стало чорніти,мабуть буде дощ.
За вікном небо таке синє -синє,навіть хмаринок ніде нема.
8.Чумацький шлях-шлях наших пращурів.
В синім небі Чумацький шлях показує дорогу.
9.Польова дорога  біля гаю звертала праворуч.
Дорога до школи дуже довга.

Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина. В моїм серці вона єдина. Це моя Україна». У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Перш за все, це те місце, де ми народилися і виросли, яке ні раз і не двічі ми проміряли своїми ногами. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити неможна, як неможна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене такою Батьківщиною є моя рідна Україна. Я дуже люблю свою країну попри те, що може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірше умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників. На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже там ми все одно нікому не потрібні і наше життя буде залежати лише від нас самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто іде з країни, зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого походження, перш за все, намагаються втекти самі від себе. Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі мене не злякають. Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні. Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле, і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і ти майже ховаєшся серед його колосків. І тільки синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу. У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене буде залежати. Я впевнений, що українська держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я щиро вірю в найкраще. А сьогодні я учень і повинен вчитися, щоб у майбутньому принести Україні якомога більше користі.