І. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.
І мабуть над усе до загину треба віри людині в людину. Світ отой напівзабутий здається нині зітканим з туману. А мені будь ласка бубликів в’язку. Я мислю отже існую. У калині кажуть живе материнська любов і мудрість. Буває часом сліпну від краси.

Поясніть прислів'я терен груш не родить.

Діти схожі на своїх батьків. І часто схожі не лише зовнішньо, але й наслідують риси характеру та модель поведінки в тій чи іншій ситуації, повторюють долю своїх батьків. Перебуваючи у тісному контакті, обмежені спільним простором, діти можуть "приміряти на себе" негативні риси характеру, або звички батьків, такі як куріння, вживання алкоголю, надмірне споживання шкідливої для здоров'я їжі (фаст-фуд), неохайність тощо.  

Тож якщо батьки – це терен з численними колючками та дрібними терпкими плодами, що відображають їх вчинки та риси характеру, то не варто чекати соковитих плодів – дітей-грушок.

Цікава інформація. Існує багато схожих прислів'їв російською мовою: "от осинки не родятся апельсинки", "не расти яблочку на ёлке", "не растут на вербе груши", "от осины яблочку не родиться", "от рябины не родятся апельсины", "от терновника не жди винограда", "каков корень, таков и отросток". В українській мові – "осика груш не родить".

Ми (підмет) не лукавили (присудок) з тобою (додаток),

Ми (підмет) просто (обставина) йшли (присудок); у нас (додаток) нема (присудок)

Зерна (додаток) неправди (додаток) за собою (обставина).

Наша (додаток) дума (підмет), наша (додаток) пісня (підмет) не вмре (присудок), не загине (присудок).

Журбою (додаток) не накличу (присудок) собі (додаток) долі (додаток), коли (обставина) так (обставина) не маю (присудок).

Я (підмет) для тебе (додаток) буду красивою (присудок), а для когось (додаток), може, й ніякою (присудок).