Перепишіть та визначте тип складнопідрядного речення. 1.Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не
вміщалися в ньому.
2. Бо коли над сонцем заплететься хмарка, а у серце стукне копитом зима – не
нарвеш ти квітів у пожовклім парку, не нарвеш ти квітів, коли їх нема.
3. Де б у світі я не мандрував, завжди прохолодою сріблиться в пахощах густих
калин і трав дзвонкова одстояна криниця.
4. Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить.
5. Щасливий майстер, що з тяжкої брили прекрасну постать висікав на радість
людям.
6.А І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони „я”.
7. Те, що було, минулося і знову не буде.
8. Пахне, кажуть, ромен гіркотою, наче пізня дівоча любов.
9. Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.
10. Хай сторінки мої нерівні й незграбно зверстані рядки, бо в книгу дні мої мандрівні
життя вписано од руки.
11. Жнива найменше схожі на народ, хоч і вінчають битви переможні.
12. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
13. Бджолина сім’я над гречками гула, щоб медом іскрилися сота.
14. Щасливий, якщо сни маєш милі.
15.На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.більше діла — менше слів.будь господарем своєму слову.мовивши слово, треба бути йому паном.слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.від красних слів язик не відсохне.від солодких слів кислиці не посолодшають.від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.від теплого слова і лід розмерзається.вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.впік мене тим словом, не треба й вогню.гостре словечко коле сердечко.де мало слів, там більше правди.діла говорять голосніше, як слова.де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.добре слово краще, ніж готові гроші.добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.з пісні слова не і свого не вставляють.

А)марія сиділа, наступивчи на свої густі темні бровиб) хвилюючись ,тимко розповідав про свої перші подвигив) а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесідуг)гуркіт канонади ревів не перестаючиприкладка не відокремлюється в реченніа)подув пустотливий вітрець той віщун світанняб)ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуваннямв) старі липи могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горбиг)доцвітали конвалії в травах голуюої весни прапорид)дзвіночок сміху мій син прокидається вранці( цих реченях пропущені розділові знаки)3)потрібно відокремити додаток в реченні (розділові знаки пропущено)а)ягід навколо особливо дикої малини була сила-силеннаб)він говорив не поспішаючи з крижаним спокоємв)оповідач не втомний дід наум знавець на кухарстві і пиятцві розказував билиці й небелиціг)опріч гафійки було ще два наймитид)степ оповитий тишею дихав пахощами розсіяних трав4)потрібно відокремити означення в реченні(розділові знаки пропущені)а)налякане заколотом гайвороння, знялось із сусідньої стріхи й било крилами над обсипаною стріхоюб)у лиці, в очах, було розлите щось гостре ,палке й гаряче ,було видно розум із завзяттям і трохи зі злістюв)на тракторі сиділа дівчинка, кругловидна закіптюжена у засмальцьованім комбінезоні, в червоній як шмат полум*ям косинціг)листатий чауш або волове око як його в них звуть буйно розрісся цієї веснид)спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку