Перепишіть речення, зробіть синтаксичний розбір поданих речень за схемою.
Схема
1.Записати речення, підкреслити головні та другорядні члени, вказати, якою частиною мови вони виражені.
2. Визначити вид речення за метою висловлювання.
3. Визначити вид речення за емоційним забарвленням.
4. Визначити вид речення за головними членами (односкладне чи двоскладне).
5. Визначити вид речення за другорядними членами (поширене чи непоширене).
1. Юрко та Ігор побігли до зеленого килима поля. 2. У садку пахло стиглими яблуками. 3. Маленька пташка поклювала всі зернятка. 4. Пізніше за інші дерева прокидався дуб. 5.Тихо шепочуть листям берези. 6. Повільно несе широка ріка води свої. 7.Щось квітам шепоче вітер загадково.
Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі. Жанр: лірична сповідь. Художні засоби «Хотіла б я піснею стати» Епітети: «ясна хвилина, «ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»; Метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»; Повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне», «мої…», «моє…»; Порівняння: «Ясніші, ніж зорі яснії»; «Гучніші, ніж море гучне».
2)Бузький, кагарлицький, ніжинський, золотоноський, солдатський.
3)Бучацький, чумацький, гігантський, забайкальський, онезький, латиський.
4)Віденьський, токмацький, ткацький, матроський, абхазький, воронезький.
5)Дрогобицький, ятраньський, поліський, студентський, парубоцький, празький.
6)Кавказький, гадяцький, ворзельський, черкаський, ненецький, альпіністський.
7)Запорізький, кременчуцький, чеський, казахський(слово вийняток), братський, ельбруський.
8)Ризький, сиваський, цюріський, ірпіньський, комендантський, калмицький.
Правило:
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-.
г, ж, з + -ськ- = -зьк-.
х, ш, с + -ськ- = -ськ-.
Якщо на кінці кореня не вище вказані літери,то просто додаємо суфікс -ськ-
Вийнятком правила є слова: казахський, герцогзький і здається ще якісь, але пам'ятааю лише ці.