Перепишіть речення, виправивши орфографічні помилки, допущені в написанні дісприслівників. 1. не навидячи, випалюють дущу, (нар. тв.) 2. студенти мовчки столть, милуясь із зоряного неба, вдихаючі пахощі облитої дощем зем- лі. (ю. я.) 3. покидая місця, де цвіла колись диканька, ми ніяк не могли зупинитися на нічліг. (о.iл.) 4. лкувала їх, напуючи міцним окропом, за- паренем на бузині, калині й липовім цвіті. (i. ц) 5. сонце, примкнув вії, уже спускалося на землю. (м.с.) 6. плавці мчали до берега, захлинаясь водою, пробиваясь крізь кригу​

1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі. (В. Сосюра.) 2. Виходь, іди дорогами земними і від людей візьми, і людям дай. (П. Дорошко.) 3. Ми йдем і йдем, несем вогні, і творим блиск, і творим дні! (В. Чумак.) 4. He хлібом єдиним, а творчості дивом, а криком дитини існує людина. (І. Жиленко.) 5. Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску. (Леся Українка.) 6. He визнаю ні любові, ні дружби, ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому. (М. Стельмах.) 7. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. (В. Симоненко.) 8. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба. (М. Рильський.)

Вы здесь

Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки

Образ Тараса Шевченка в художній літературі

ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

буктрейлер

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА

Він немов великий факел з українського воску,

що світиться найяснішим і найчистішим вогнем

європейського поступу, факел, що освітлює цілий

новітній розвиток української літератури.

І. Франко

Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.

Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.

Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.