Сьогодні в школі у мене був поганий день.Дві двійки отримав,ще й з української мови(математики,фізики і т.д.).Додому йшов з поганим настроем.Нічого не хотілося робити ,а ще завтра контрольна з математики. Мама сказала,що поки не зроблю домашню та не підготуюсь до контрольної роботи гуляти не піду. Я вже і не сподівався.Тут мамі зателефонували і її викликали на роботу.Вона дала чіткий наказ,щоб з дому ні на крок.Я почав читати українську літературу.Читати я взагалі не люблю ,а особливо твори на історичні теми.Тут я почув голос Дмитра з їншого підїзду.Тут вийшли інші хлопці,почали грати у футбол. Мені також захотілося до них.Я швиденько зібрався але згадав що мені казала мама дивлячись суворим поглядом.Хлопці кликали мене до себе і я подумав що нічого страшного ,якщо я вийжу на декілька хвилин. Через 2 години я прийшов додому і так втомився що одазу ліг спати.Потім задзвонив будильник і я почав складати портфель та одягатися до школи.І звичайно забув ,що у мене перший урок математика.Контрольну написав на 2 ,ще й по укр.мові знову 2!Мама дуже засмутилася,адже у минулому класі я був відмінником.І в тот момент я пообіщяв мамі"Я більше так не буду ,чесно! Тепер якщо хлопці звали грати то я обов"язково виходив,але після того як зроблю домашню.
Мені дуже подобаються вихідні, адже вони — час для відпочинку. Протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. У ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. Хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти.Минулі вихідні виявилися для мене ще й святковими: у суботу мої бабуся й дідусь відзначали сорокову річницю свого шлюбу. Вони живуть в іншому місті, тому вихідні для мене почалися навіть у п’ятницю, коли ми з батьками вирушили в дорогу. У суботу вранці ми з татом купили квіти для «молодят», а пізніше разом із мамою та гістьми вирушили до кафе.
Я вже і не сподівався.Тут мамі зателефонували і її викликали на роботу.Вона дала чіткий наказ,щоб з дому ні на крок.Я почав читати українську літературу.Читати я взагалі не люблю ,а особливо твори на історичні теми.Тут я почув голос Дмитра з їншого підїзду.Тут вийшли інші хлопці,почали грати у футбол. Мені також захотілося до них.Я швиденько зібрався але згадав що мені казала мама дивлячись суворим поглядом.Хлопці кликали мене до себе і я подумав що нічого страшного ,якщо я вийжу на декілька хвилин.
Через 2 години я прийшов додому і так втомився що одазу ліг спати.Потім задзвонив будильник і я почав складати портфель та одягатися до школи.І звичайно забув ,що у мене перший урок математика.Контрольну написав на 2 ,ще й по укр.мові знову 2!Мама дуже засмутилася,адже у минулому класі я був відмінником.І в тот момент я пообіщяв мамі"Я більше так не буду ,чесно!
Тепер якщо хлопці звали грати то я обов"язково виходив,але після того як зроблю домашню.