Перепишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення й узагальню вальні слова як члени речення. 1. Всі кольори я душею прийму білі рожеві блакитні червоні. 2. Яблуні дихають цвітом росяно червоно біло.
3. Усміхнися всім навколо небу сонцю квітам людям.
4. І родина і школа і мисливці усі повинні піклуватися про охорону нашої чарівної природи.
5. І на столі і на полицях скрізь були папери.
6. Майже одночасно все дозріло пшениця овес огірки й помідори.
7. Карі очі чорні брови усе в неї сміється.
-Та ні!У нього ж є вже один !Навіщо йому ще ?!
-Ну тоді ,можливо ,плеєр?-питає Микола.
-Мені здається ,що він не слухає музику...-заперечує Митько
-Ну а давайте допитаємося у нього що ж він хотів би?!-невпевнено говорить Леся
-То це вже не сюрприз буде !-почали шуміти всі
-В мене є ідея ми подаруємо йому телефона!Він якраз нещодавно свого розбив!А на нашу компанію це і в грошових витратах буде нормально.-викрикує Катя
-Ну гаразд
На тому і вирішили зупинитися
Мова – це душа народу. Це проста і разом з тим правдива істина. Якщо забувається мова, то народ, який користувався цією мовою, зникає, але не фізично, а морально. Українська мова – одна з найкрасивіших і милозвучніших мов світу.
Багато різних письменників з усього світу прославляють українську мову. Ось деякі вислови з цього приводу: «Мова – це зброя», «Не бійтесь заглядати у словник, це пишний яр, а не сумне провалля».
Художню культуру людства, його мораль і естетику український народ збагатив своїми історичними піснями і думами.
Українські пісні і думи – це національний епос, у якому відбилася історична пам’ять народу, його національна свідомість. «Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу», – сказав Олександр Довженко. Ми винні втратити таку гарну мову, бо світ втратить одну з кращих перлин свого скарбу.