Перепишіть, поставте розділові знаки.
1) І мені вже нічого не треба ні скарбів ні утіх ні жалів.
2) Березу вільху і ліщину дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз люблю я ліс.
3) Кожен кущик горбок долинка все це було йому знайоме.
4) Всяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

ів​

1. Я так люблю, Мою Україну убогу, що проклену святого Бого, За неї душу погублю! 2. Блажен, хто серцем незлобивий, Хто приязно живе з людьми. 3. Дорогими для мене стали схили Дніпра, де колишуться віти закоханих мрій… 4. Де Рось, Де Русь, Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять на траву. 5. І добро повсюди сійте, Щоб у душах проросло. 6. Якщо не здатні ми прожить без бою, То треба ж бути і в боях Людьми. 7. На тій землі ,де зводили фортеці, тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. Я буду вдячний небесам, Допоки є моря і доли, За те, що з лихом сам на сам Не залишався я ніколи, Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди, Що є на світі справжні люди, Яким я вдячний до кінця. 9. Є для серця така покута - забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути і чого в житті не було… 10. Яким не був би довгим наш політ З небес до неї (землі) будем повертати.

У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. Але це не так! Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно.

Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.

Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.

.

.

.

Обращайся!!!