Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами у такій послідовності: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові. 1. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 2.Ранком вивели їх з казарми на двір; розставили лавами (Панас Мирний). 3. Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (Леся Українка). 4. Його сховали на горище, і ранок змив його сліди (А. Малишко). 5. Шануйте здобуте трудом поколінь, помножте його у пошані (М. Нагнибіда). 6. За правду, браття, єднаймось щиро (Леся Українка). 7. Але як швидко побіля вогню не бігай — все рівно обпечешся (Гр. Тютюнник). 8. Тут же, біля лікарні, розкладають вогнище, варять картоплю (В.Козаченко). 9. В артілях виспіли жнива, вантажать динь багряні кулі, і кавуни лежать поснулі (А. Малишко). 10. Коли зважуєшся на сей крок у житті, чого ж було стояти на колінах (Леся Українка).

1. З-за обрію, дзвінка і промениста, по райдузі весна в село ішла. Пише мати, що навколо хати наш садок вишневий забілів. 3. І верби, і тополі, і вітряки на полі, і долом геть собі село понад водою простяглось. 4. "Не спіши з-поперед батька в пекло", - розважливо мовить Данило, проте йде швидко. 5. Залюблений у книг нових і давніх стоси, він слухав голоси з низин і з-понад хмар.6. Лише з-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине. 

6. Лише з-над хмар (ОБСТАВИНА) часом (ОБСТАВИНА) прилине (ПРИСУДОК) прощання (ПІДМЕТ) з літом (ДОДАТОК) журавлиним (ОЗНАЧЕННЯ).
Речення розповідне, неокличне, просте, дввоскладне, повне, поширене, неокличне.

Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю. 

Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. З собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб носити в ньому картоплю. Картопля для посадки вже була на ділянці. Це тато приніс її у той час, коли я закінчував сніданок. 

Дідусь почав копати. Він робив невеличкі ямки. Виходив рівний рядок ямок, одна поруч із другою. У цей час тато пересипав з мішка картоплю у відро і приніс його мені. Я повинен був кидати в кожну ямку, що викопав дід, по одній картоплині. Робота спочатку здалася мені дуже простою і легкою. Але, коли тато теж взявся за лопату і почав копати, я захвилювався. Батько і дід копали вдвох, а я клав картоплю один. Чи встигну? Але мої побоювання були марними. Дідусь похвалив мене і сказав, що я все роблю правильно та швидко. Коли у кожній ямці першого ряду вже лежало по картоплині, тато і дідусь почали паралельно до першого ряду копати другий. При цьому, копаючи ямки у другому ряді, вони кидали землю на ямки першого, засипаючи посаджену картоплю. 

Ми працювали до обіду. За цей час ми посадили п'ятнадцять рядків. Мама і бабуся приготували нам борщ. Мені здалося, що це був найсмачніший борщ у моєму житті.