Переписати, вставляючи на місці крапок дібрані з довідки уточнювальні обставини. Розставити розділові знаки 1. Другого дня ... наблизились наші подорожні до хутора (П. Куліш). 2. Заторгало щось сінешніми дверима ... (С. Васильченко). 3. В цей час тихо ... відчинилися двері (М. Стельмах). 4. Наступний день ... видався сонячний (Є. Гуцало). 3. Так і йдемо ... (Л. Костенко). 4. Небагато ... дозволили їм добути в кар’єрі вапна (М. Стельмах). 5. Робилося тепло ... (Панас Мирний). 6. І раптом з гурту ... мені у спину пролунав той сміх (Л. Костенко). 7. Над ставком широковидим ... там комар, славетний лицар, під листом зеленим жив (Б. Грінченко). 8. На території України сірі пацюки з’явилися порівняно недавно ... (З підруч.). 9. Раз на рік ... вовчиця народжує 5-6 сліпих, глухих, беззубих вовченят (З підруч.).

Довідка. На заході сонця; сильно, нетерпляче; по-злодійськи; субота; крізь горе нав ; лише п’ятнадцять тонн; аж жарко; десь позаду, звідти; посеред очеретів; на початку XVIII ст.; у середині березня або на початку квітня.

СДЕЛАЙТЕ КАК МОЖНО БЫСТРЕЕ, ОЧЕНЬ
​

Весна - прекрасна та чарівна пора року. Усе навкруги пробуджується від зимової сплячки. З'являються бруньки на деревах, пробиваються крізь землю перші весняні квіти, веселіше усміхається сонечко на небі... Та найбільшим дивом та справжнім святом є приліт птахів із теплих країв. Кожного дня ми з нетерпінням поглядаємо на небо, сподіваючись побачити лелек, шпаків, жайворонків, ластівок...Чекають повернення додому пернатих друзів і учні Вовчатицької школи. Традиційно кожного року тут проходить акція, приурочена зустрічі птахів. Під час цієї акції учні під керівництвом учителя біології Ірини Антонівни Добуш готують різні заходи, присвячені птахам.Цього року учні виготовляли шпаківні. Розвісили їх і біля рідної школи, і в ліску ще 18 березня. Всі завзято працювали, аби зробити будиночки для шпаків затишними та надійними. Учні взяли участь і у конкурсі «Правдивий світ птахів». Готуючись до цього заходу вони вивчали поведінку птахів, з'ясовували небезпеки, які виникають під час їх міграції, писали прозові та поетичні твори, робили фотографії. Як наслідок, чимало учнів Вовчатицької школи стали переможцями обласного етапу конкурсу «Правдивий світ птахів».Та особливо запам'яталось свято «День зустрічі птахів», яке відбулося 9 квітня. Метою цього заходу було поповнення знань учнів про птахів у природі і в житті людини, про природоохоронну діяльність, розвиток пізнавальних інтересів, виховання бажання допомагати птахам, ставитися до пернатих друзів бережливо, формування основ екологічної свідомості і культури, ознайомлення з давніми народними звичаями зустрічі весни та птахів.У залі, прикрашеному дитячими малюнками із зображенням птахів та яскравими плакатами, зібралося багато глядачів. Це і школярі, і вчителі, і батьки. Усі із захоплення гали за юними акторами, які разом із вчителем біології І.А. Добуш підготували чудове святкове дійство. Звучали пісні, вірші, легенди, прислів'я, приказки, загадки та змістовні розповіді про птахів.Звичайно, такі заходи надовго запам'ятовують школярі, вони розуміють, що природа - наша мати, а пташки - наші пернаті друзі, про яких треба дбати, яких слід оберігати.

Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !