Переписати речення в такій послідовності: 1) речення, у яких сполучники поєднують однорідні члени; 2) складні речення, у яких сполучники поєднують їхні частини.

Він свята пам’ятає, а будн Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить. Йшов я через ліс, а дров не бачив. Халяви діряві, зате підошви з дуба. На голові чиряк, а він на ногу шкандибає. Три дні молов, а курка за день з’їла. Невдаха до моря добереться, а воно вже сухе. Полумиски вона миє в озері, а миски возить до моря. Мені їсти хоч з корита, але досита

373. Визначте вид підрядного речення. Не може вбить поета куля жодна, коли в його поезії народ! (В.Сосюра).

2) умови

374. Визначте вид підрядного речення. Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В.Сосюра).

4) мети

375. Визначте вид підрядного речення. Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні ін. окраденую, збудять... (Т.Шевченко).

3) з'ясувальне

376. Визначте вид підрядного речення. І знов весну я буду кликать, кликать, аж поки закурличуть журавлі (В. Сосюра).

1 часу

Объяснение:

Головний герой новели авторства Рея Бредбері по імені Том в повній мірі відноситься до плеяди таких героїв. Цей малий хлопчик опинився в ситуації близької взаємодії з дорослими людьми, але не можна сказати, що він розумів їх повною мірою. Тим не менш, всі дорослі розглядали Тома  в якості одного з своїх, вони ставилися до нього не те що з розумінням, а навіть з істотною повагою, що реально заслуговує того, щоб про неї згадали. В якості прикладу можна навести те, як за хлопчика заступився дорослий чоловік, коли інший дорослий чоловік просто хотів пожартувати над Томом. Все це говорить про те, що цей молодий чоловік дійсно вмів за себе постояти і тим самим викликав прихильність з боку всіх тих, хто його оточує.

Цей хлопчик щирий. Він без будь-якого страху говорить людям те, про що думає. Він не боїться висловлюватися, виражати свою думку, якою б не була реакція тих, хто його в той момент слухає. У ньому практично немає фальші і підлості. Він не намагається комусь нашкодити, а потім приховати це, щоб ніхто раптом не здогадався.