Переказ у художньому стилі "По гриби"

                                              Як би  не було  мови
Як  би не  було мови наше  життя не  було  б повноцінним. Ми  не  могли б  передавати  інформацію, спілкуватися. Але  щоб нормально розвиватись  людині  необхідне спілкування. ми  не  могли б висловлювати свої потреби. взагалі  не  було б багато чого. воно просто зникло б і  все. адже  як би  не  було  мови  то  навіть  простих речей  не  стало б. Не  стало б наприклад магазинів,бо директор  не  зміг би  замовити  товар і  отримати  певні  документи  буз спілкування  з деякими людьми, у  нього  не  було б приміщення та й  як би  люди  купували  потрібні  їм продукти  та  речі  якщо  мови  немає? як би  вони  сказали  що  їм потрібно. ми  були б як  тварини- кожен сам  за  себе, ми  не  могли б мислити  та  думати. Як би не  було  мови ми  не  жили б а  просто  існували...

Учитель — професія масова. Сотні тисяч учителів працюють з дітьми в нашій країні. Але разом з тим це одна із самих творчих професій. Робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. Те, що одержують учні в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості.  Сьогодні вчити і виховувати дітей, напевно, складніше, ніж колись. Сутужніше стало життя, з'явилося багато нової інформації, багато нової техніки, змінилося ставлення до деяких колишніх цінностей. І в цих умовах зростає роль Учителя. У селі Пархомівка є історико-художній музей, який багато років тому заснував місцевий учитель Панас Федорович Лунєв. Він вважає, що людина повинна мати не тільки розумну голову, але й розумне серце. Жорстокість, підлість, черствість походять від бідності почуттів, від недостатнього виховання мистецтвом.

Велика подяка таким Учителям-ентузіастам! Адже вчитель формує обличчя майбутнього.