Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигналися рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть десь під небо і заступили його кронами. Там по них ходило сонце і пливли білі хмари. Слідом за кедрами пнулися велетенські осики та інші листаті гіганти, що, будучи нижчими за кедри, творили другий ярус. Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не- де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в’юнків, ішли вгору третім ярусом. А внизу — у четвертому ярусі — суцільний хаос. Місцями густа, мов щітка, звичайна ліщина, височенні трави і бур’яни. Повалені вздовж і впоперек дерева, мов велетні на полі бою, одні зі скрізними дірами-дуплами, як жерла небувалих гармат, другі вивернуті з усією системою коріння, що тримали його руба, як стіни або як велетенські пригорщі зі стиснутими межи пальцями камінням і землею.
Объяснение:
Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигналися рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть десь під небо і заступили його кронами. Там по них ходило сонце і пливли білі хмари. Слідом за кедрами пнулися велетенські осики та інші листаті гіганти, що, будучи нижчими за кедри, творили другий ярус. Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не- де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в’юнків, ішли вгору третім ярусом. А внизу — у четвертому ярусі — суцільний хаос. Місцями густа, мов щітка, звичайна ліщина, височенні трави і бур’яни. Повалені вздовж і впоперек дерева, мов велетні на полі бою, одні зі скрізними дірами-дуплами, як жерла небувалих гармат, другі вивернуті з усією системою коріння, що тримали його руба, як стіни або як велетенські пригорщі зі стиснутими межи пальцями камінням і землею.