Перебудуйте кожне з речень так, щоб у ньому було безособове дієслово. З’ясуйте синтаксичну роль безособових дієслів.
Зразок. Я сьогодні не спав. – Мені сьогодні не спалося.
1. У лісі пахне глиця. 2. Вітер розвіяв листя. 3. Заморозки
прибили на деревах зав’язь. 4. Туман покрив поле. 5. Рясний весня-
ний дощ покропив землю. 6. Вода залила луки. 7. Друзі не хотіли
розлучатися. 8. Пісок позамітав сліди

Добре серце має коротку пам’ять як відносно своїх благодіянь, так і у відношенні нанесених йому образ. Велике, шляхетне серце прощає необдумані дії, слова, викликані недосконалістю людської натури. Добро повноцінно, коли хто-небудь переймається реальними турботами, стражданнями й радостями своїх близьких. Добро повноцінно, коли людиною рухає не абстрактна ідея добра* а живі почуття любові, жалю, симпатії, безкорислива радість спілкування Російський історик Ключевский говорив, що добрим він може назвати тільки ту людину, що не тільки не робить зла, але й не може його робити Для доброго серця характерна мудрість. Злої мудрості не буває. Мудрість доброго серця – у великодушності, милосерді, терпінні, надії й вірі. Віддаючи перевагу радості інших, добре серце знаходить задоволення не в почутті власного достоїнства, а в любові до ближнього. Якщо людина пишається своєю чуйністю, щиросердечним розташуванням до людей, прагненням робити добро іншим, основним мотивом його діянь є користь, що несумісно з поняттям щирого, безкорисливого добра

Твір – мініатюра «Бюджет України очима дитини»Мені запам’ятався твір випускниці нашої школи Сніжани Майко «Замість тата у нас Україна». Тоді я ще не розумів, про що саме писала Сніжана, але був гордий за неї, за нашу школу, тому що про все показували по телебаченню, і писали в газетах.Мене справді зацікавило питання, що таке податки і чому так важливо їх сплачувати. На сьогоднішній день, коли в школі є інтернет, то неважко було знайти відповідь на це питання. Але я вирішив поділитися своїми роздумами з вами, шановні читачі.Спочатку я намалював собі картинку в голові, а потім це вилилося на аркуші у малюнок. Ось моє бачення податкової системи України.На мою думку, Державна податкова служба, наче рідна матір, повинна обгорнути всю Україну в обійми ласки, добра, щирості і справедливості. Кожна людина, яка заробляє гроші, повинна частинку своєї зарплатні віддавати державі, щоб до ншим.Українська казна – це спільний горщик, з якого справедливий господар ділить гроші на потреби шкіл, лікарень, дитячих садків, забезпечення життя тим людям, які вже старенькі. І дійсно, кожен працюючий житель нашої  країни повинен усвідомити і завжди пам’ятати  правило, яке я постановив для себе у майбутньому: «Усе в твоїх руках. Податок – це не грабіж, а десятина, яку справжній українець-європеєць повинен сплатити, щоб Україна була процвітаючою і багатою країною».Тож хай буде мир й добробут на нашій, на оновленій землі, на нашій славній Україні!