Перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Виконати синтаксичний розбір одного з речень. 1. Місяць сипав на землю холодне сріблясте проміння, і від того свіжа роса на густій
пониклій ковилі переливалася (В. Малик). 2. Невисокі засніжені вали Василькова-града
немов розлилися білими снігами (Р. Іванченко). 3. І сп’янілий до нестями вечір квітами
пропах, солов’їними піснями заливається в кущах (В. Сосюра). 4. Зорі сплять на холодних,
морозом зв’ялених травах (Л. Первомайський). 5. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним
(М. Рильський). 6. Вітер берези смутні хилить в солодкій дрімоті, в тихому сні (М. Рильський). Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л. Костенко). Філософія, викладена в афоризмах, – неспростовна (А. Коваль).