Підкресли головні члени речення. Утвори і запиши зі слів речення словосполучення за зразком. Зразок У полі зацвіли червоні маки. Маки (які?) червоні ,зацвіли (де?) у полі. Осінній вітер безжально зривав з дерев листя.

1)Виборзький,кобеляцький,тбіліський,коростеньський,туристський, осколський.

2)Бузький, кагарлицький, ніжинський, золотоноський, солдатський.

3)Бучацький, чумацький, гігантський, забайкальський, онезький, латиський.

4)Віденьський, токмацький, ткацький, матроський, абхазький, воронезький.

5)Дрогобицький, ятраньський, поліський, студентський, парубоцький, празький.

6)Кавказький, гадяцький, ворзельський, черкаський, ненецький, альпіністський.

7)Запорізький, кременчуцький, чеський, казахський(слово вийняток), братський, ельбруський.

8)Ризький, сиваський, цюріський, ірпіньський, комендантський, калмицький.

Правило:

к, ч, ц + -ськ- = -цьк-.

г, ж, з + -ськ- = -зьк-.

х, ш, с + -ськ- = -ськ-.

Якщо на кінці кореня не вище вказані літери,то просто додаємо суфікс -ськ-

Вийнятком правила є слова: казахський, герцогзький і здається ще якісь, але пам'ятааю лише ці.

Гори  прадавні,  мудрі,  на  вас  хочеться  дивитись  і дивитись. Торкаюся каміння і, здається, торкаюся вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид: замріяні ліси, сліпучі сніги, вікопомні скелі. На узгір’ї, бачу, розкинулися купками чагарники. Над ними, здогадуюсь, обговорюють гірські бувальщини хвойні дерева: ялини, сосни, смереки. А ще вище – вічні сніги.

Стою і не надивуюся тобою, гірська неповторносте!

Синє небо, ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі, ви здаєтеся ближчими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким  видивом?  Краса  ота,  щоправда відкривається  не  кожному.  Лиш сміливий, витривалий, закоханий у природу представник роду людського, а не байдужий споглядач відчує її сповна.