Підкресліть усі члени речення та охарактеризуйте речення. 1. Той, хто вас обмине байдуже, мабуть, крем’ях у грудях несе.

2. В юності ми щедріші на слова, а тому іноді здаємося і багатші діями.

3. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

4. Я той, що греблі рвав, а не сидів у скелі.

  Час від часу, перед багатьма користувачами, що спілкуються в Інтернеті постає питання: чи потрібна при "близькому" інтернет-спілкуванні знання пунктуації та орфографії? Що ж, розглянемо цю тему і ми.

  Напивеликий жаль, усе частіше у соц. мережах стали зустрічатись переписки з неясно скороченими (як от "спс" "з Дн" та ін.), перекрученими (усілякі "чпокі" )  словами, і, як не дивно, позбавлені знаків пунктуації речення. Можливо, сказані усно, вони мали б якийсь сенс, проте чи не краще спілкуватися правильно? Так, правльне написання займає більше часу та вимагає певних знань, але на мою думку воно того варте. Адже стиль, вигляд повідомлень створює певне враження про співрозмовника. А ставлення одне до одного багато означає.

  Тож, чи потрібне знання орфографії тепер, у добу комп"ютерів? Я гадаю що так. Наша мова варта того, щоб зберегти її неспотвореною навіть у нетрях Інтернету.

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.