Підкресліть прямою лінією означуване слово,та хвилястою означення, поставте розділові знаки​

Було це багато років тому. Коли я ще була(був) маленькою(маленьким). Я грала(грав) зі своєю бабусею у міському сквері. Граючи, я як і всі інші діти бігала(бігав), лепила(лепив) пасочки, гойдалася(гойдався) на гойдалках та раділа(радів) дитинству. Ось так було і того дня. Ми з бабусею вже збирались йти додому. Як недалеко від нас гралася дівчинка, яка тоді на думку моєї бабусі напевно загубилася. Ми підійшли до неї, як вона раптом почала плакати. Бабуся запитала чому вона плаче? А вона відповіла їй бурмочачи під носа, що загубила матусю і не знає що їй робити. Я невагаючись,одразу взяла(взяв) їі за руку і повела(повів) шукати батьків дівчинки. Поки ми шукали їі маму, ми познайомилися. Хоча ми тоді майже не вміли ще балакати, але я все одно запам'ятала(запам'ятав) цей день на завжди. Згодом, ми знайшли їі матусю, яка також бігала по скверу,шукаючи доньку. Ось так ми стали найкращими друзями. І навіть товаришуєм зараз.

1. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав!), а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

2. А тепер скажу тільки, що навіть така примхлива і не завжди логічна річ, як мода (у цьому випадку йдеться про вбрання), тільки виграє від зіткнення із здоровим народним смаком.

3. Я бігла на Лису гору по крутій, білій - аж світилася! - стежині, щоб не запізнитися.

4. Є люди на землі (а то не варто й жити), що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать.

5. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі - умер на панщині.

6. Полювання, як ви потім побачите, вимагає чимало часу.