У мене в саду розпускаються численні рослини. Але більше всіх мені подобаються тюльпани. Я люблю тонкий аромат , ніжну граціозність і химерні форми цієї квітки . Коли настає грандіозне свято в моєму житті , я чекаю , що близькі люди подарують мені мої улюблені тюльпани. Колір і запах цих квітів наповнюють мою душу радістю , безтурботністю і спокоєм . Пелюсточки тюльпана надають неповторний вигляд квітці , створюють атмосферу дружелюбності і вірності. Стеблинка улюбленої квітки нагадує струнку дівчину. Він дуже тонкий і зеленуватий. Вельми важко уявити , як стебло витримує могутню голівку квітки на собі. А його шикарні листя? При їх вигляді так і хочеться посміхнутися і радіти . Дивлячись на цю квітку , мені згадується моє щасливе і безтурботне дитинство . Я дуже люблю перебувати навесні в лісі. Рослини прокидаються від сплячки і демонструють усьому світові свої принади. Я вважаю , що без квітів неможливе саме життя . Квіти – це шматочок щастя і затишку . Адже недарма жоден свято не обходиться без квітів , а також недарма закохані юнаки та дівчата оспівують квіти у своїх піснях , віршах , мріях …
Українські народні звичаї і традиції Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно. Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками. Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, а трнор
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, а трнор