Підкресліть і намалюйте схему, будь ласка

Легко й радісно зітхнув густий хуторський парк із столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті - землянці, що притулилась самотня до панського парку( С. Васильченко).

улітку багато людей задіяні у праці на полі. хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. відпочиваючи за містом, я часто спостерігав за такими працьовитими людьми і мені дуже їх старанність. наприклад, ви можете запитати: "що може зацікавити у праці звичайного косаря? ". та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. до роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним ві траву в один бік. під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. працює   довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.

Цей рік був дуже напруженим - звучить як привітання президента, чи не так? Але так є насправді він дуже вплинув на відношення один до одного. Є така приказка "щоб не брати дай". Ми почали більше розуміти та сприймати. Робити певні висновки до своїх вчинків.

Мої рідні! Я хочу сказати, нехай ви почнете цінувати життя таким як воно є. Не важливо, апокаліпсис чи якісь проблеми. все рівно ви повинні брати все ближче.

Мої друзі! Також вам хочу сказати дякую за вашу підтримку, ваші жарти та сум. Хочу сказати щоб ви не покидали своїх починань, знайшли справжній та відвертих людей.

А тепер просто люди яких я можливо і не знаю. Не будьте такими злими, байдужими. Спробуйте дивитись на цей світ з красками.