Підкресліть головні та 2 рядні члени речення.Можна виконати 1 з варіантів 1 Лупиться над палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.
2 У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.
3. Хлопчик міг догодити і вашим і нашим.
4 Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.
5 Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.
6 Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах.
7.Я знав міста ліси і гори і в морі бачив кораблі.
8.Хата не хата а якийсь курінь.
9. Дихнуло з півночі і півдня з заходу і сходу
10. У кожного з нас є дома або дружина, або діти, або наречена.
11.Ні туди ні сюди не міг проїхати Семен.
12. Я піду подивитися на ялинку.
13.. У цій країні вони знайшли все повагу любов спокій і мирне небо і зоряні ночі і добрих людей
14. Твори багатьох українських письменників
Т. Шевченка І. Франка В. Винниченка перекладені різними мовами світу.
15. Ні з того ні з сього Марічка засміялася..
16. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б.Олійник).
17. Тут все і повітря і тиша і дерева сповнене такої сили що й сам мимоволі стаєш сильнішим.
18. Не вітер буря над землею в
замети клала білий сніг.
19. І сміх і гріх з таким козаком.
20. Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати судили про звіра і чоловіка про світ і його закони довічні
21.Любіть Україну як сонце любіть як вітер і трави і води..
22. Товариство почало виходити з куреня віталося з рибалками котрі поралися то коло снасті то коло свого убогого добутку .
ІІ варіант
1 То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.
2 Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.
3 А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.
4 Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.
5 Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.
6. Усім побажали ні пуху ні пера.
7 Василь був ні риба ні м’ясо.
8. Упіймаєш не впіймаєш а погнатись треба.
9 . Буде дощ і туман і роса.
10. Не тільки її а й матір стару стали цуратися люди.
11. Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі.
12. Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.
13 Усе зникло наче в казці і місто і гори і поле.
14. Птахи рослини тварини усі вітали весну
15. Ні голубого неба ні димчатих лісів
на горизонтів ні картинних вітря-
ків на сільському вигоні нічого я
не бачив .
16.Ні чутки ні звістки не було від Ольги.
17. Ріка біжить і з сонцем грається і
відбиває небеса.
18. Прогаяне в дитинстві ніколи не від
шкодувати в юності і тим більше в
зрілому віці.
19 Ми засіваємо житейське поле не
на день минущий на віки.
20. Василь може і риби наловити і ніг не замочити.
21.Мати вже ні рук ні ніг не чула.
22. Над водою гне з вербою червону калину На калині одиноке гніздечко гойдає.
Відповідь:
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Пояснення:
Відповідь:
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Пояснення: