Життя... У кожного воно різне. І у кожного воно різне радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів.
«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено
одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина,
пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи
зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...
Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на
запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта
щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс
життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких,
хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження
кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету,
утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.
Втім, згадуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших.
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Життя... У кожного воно різне. І у кожного воно різне радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів.
«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено
одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина,
пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи
зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...
Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на
запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта
щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс
життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких,
хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження
кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету,
утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.
Втім, згадуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших.
Объяснение:
Гарних вам оцінок!!!
Думаючи, обираючи та інші шукай
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":