ответь на тест вопрос жизни и смерти!
прикмета, яка застерігала князя ігоря від небезпеки під час першого походу: *
1
його кінь перечепився через камінь;
подув холодний вітер;
темні хмари набігли на сонце;
на доні хвилі піднялися.
2. здобувши перемогу над половцями, ігор святославович взяв собі: *
1
бойові знаки ворога;
дорогі тканини і одяг;
коня вороного;
срібло-золото.
3. ігор святославович — князь: *
1
трубчевський;
суздальський;
новгород-сіверський;
путилівський.
4. щоб ігорю повернутися із полону, пощадити його воїнів, героїня звертається до: *
1
вітру і сонця;
птахів і хмар;
місяця і зірок;
моря і гір.
5. щоб утерти «князю кривавії його рани на дужому його тілі», ярославна хоче перетворитися на: *
1
золоту рибку;
чарівну фею;
чайку;
човник.
6. «легкий, крилатий господине! » — так звертається ярославна до: *
1
ігоря;
бояна;
сонячного променя;
вітру.
7. якому птаху автор поеми уподібнює ярославну? *
1
лебедю;
перепілці;
голубці;
зозулі.
8. кого у "слові" автор наділяє порівнянням "буй-тур"? *
1
всеволода;
володимира;
ігоря;
святослава.
9. з яким образом «слова о полку ігоревім» пов’язана ідея єднання русі? *
1
всеволода;
ігоря святославича;
ярославни;
святослава київського.
10. чотири сонця у "слові про ігорів похід" символізують: *
1
вимір часу (чотири дні);
руські землі;
полки ігоря;
князів - учасників походу.
11. про київського князя святослава («слово про похід ігорів») йдеться в рядку: *
1
«жадоба спробувати дону великого знамення йому заступила»
«думкою поле міряє од великого дону до малого дінця»
«підпер гори угорськії своїми залізними полками»
«ізронив злоте слово, з сльозами змішане»
12. “лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути,” – так проголошує князь-патріот, “закликаючи або голову свою положити”, або “напитися шоломом з дону”… *
1
володимир мономах;
ігор святославич;
ярослав осмомисл;
всеволод.
13. «ізронив злоте слово»: *
1
ігор
всеволод
святослав
боян
14. «мутен сон бачив у києві на горах»: *
1
святослав
ігор
боян
всеволод
15. «ярославна рано плаче»: *
1
новгород - сіверському
києві
путивлі
чернігові
16. слова: а мої куряни – воїни вправні: під трубами повиті,під шоломами злеліяні,кінцем списа згодовані: *
1
гзаку
ігорю
всеволоду
святославу
17. рядки: ""якщо кому хотів пісню творити,то розтікався він мислю по дереву, сірим вовком по землі,сизим орлом під хмарами"" характеризують: *
1
ігоря
святослава
бояна
кончака
18. «ізронив злоте слово» князь: *
1
тмутараканський
чернігівський
галицький
київський
19. лихим віщуванням у «слові про похід ігорів» є: *
1
торнадо;
затемнення;
хуртовина;
повінь.
20. історичною основою «слова про похід ігорів» стали події: *
1
1648 року
1569 року
1240 року
1185 року
21. центральний образ «слова про похід ігорів»: *
1
ярославна;
руська земля;
святослав;
ігор.
22. знайди зайве: коли ігор тікає з полону, йому є: *
1
птахи;
овлур;
кончак;
сонце.
23. головна ідея «слова про похід ігорів»: *
1
повернення коханого додому;
прославляння ігоревої мужності;
здобуття військової слави;
об'єднання руської землі.
24. підґрунтям «слова о полку ігоревім» є такі історичні події: *
1
успішні походи ігоря новгород-сіверського на греків;
похід князя ігоря на сусіднє чернігівське князівство;
невдалий похід ігоря новгород-сіверського проти половців;
перемога ігоря над половцями у тмутаракані.
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.
Хто знає, скільки дорогоцінних знахідок нині вивозять з України? Бурштин нашої історії має добрий попит за кордоном. Але маємо схаменутися: скільки можна заплющувати очі на справді трагічну ситуацію?! Якщо ми не манкурти, перестаньмо, нарешті, торгувати історією своєї землі!
Сотні вагонів, навантажених карпатським лісом, перетинають кордони України щомісяця, сотні гектарів поліських лісів копачі бурштину перетворюють на марсіанські пустелі, луганські й донецькі степи вкриваються вугільними копанками, з річок вимивається пісок, деградуючі українські чорноземи з року в рік не бачать сівозміни й засаджуються соняшником, рапсом або люцерною. Варварська псевдогосподарська діяльність давно вже стала ознакою сьогодення і вийшла за межі здорового глузду.
На цьому тлі губиться ще одна жахлива форма розграбування загальнонаціонального надбання — так звана чорна археологія. Наслідки діяльності копачів не так помітні широкому загалу, бо не мають, за винятком хіба що поодиноких випадків, широкого суспільного розголосу. Але масштаби цього злочину не менші, а може й більші, ніж вирубування карпатських лісів, розробка бурштинових родовищ або луганських копанок.
Земля України багата на свідчення давньої історії — за тисячі років через наші терени пройшли цивілізації й археологічні культури. Усі вони залишили тут сліди свого існування — археологічні матеріали й артефакти. Кожного сезону тисячі дослідників вивчають археологічні пам'ятки, отримуючи нову неоціненну інформацію про нашу історію.
Объяснение:
из интернета