ответь на 1 во Установіть відповідність
між числівником та його
синтаксичною роллю
1.Три по п’ять – буде
п’ятнадцять.

А) підмет

2.Перша пара в мене -
математика.

Б) присудок

3.За дев’ять годин прибуде
потяг зі Львова.

В) додаток
4. Краще одному відмовити, ніж Г) означення

1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.

2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.

3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.

4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!

5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!

6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.

7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.

9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.

10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.

Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ні квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда. Раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. Відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. У мене залоскотало в носі, і я заплакав. Дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. Так начебто дріб’язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. Коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.