Було це багато років тому. Коли я ще була(був) маленькою(маленьким). Я грала(грав) зі своєю бабусею у міському сквері. Граючи, я як і всі інші діти бігала(бігав), лепила(лепив) пасочки, гойдалася(гойдався) на гойдалках та раділа(радів) дитинству. Ось так було і того дня. Ми з бабусею вже збирались йти додому. Як недалеко від нас гралася дівчинка, яка тоді на думку моєї бабусі напевно загубилася. Ми підійшли до неї, як вона раптом почала плакати. Бабуся запитала чому вона плаче? А вона відповіла їй бурмочачи під носа, що загубила матусю і не знає що їй робити. Я невагаючись,одразу взяла(взяв) їі за руку і повела(повів) шукати батьків дівчинки. Поки ми шукали їі маму, ми познайомилися. Хоча ми тоді майже не вміли ще балакати, але я все одно запам'ятала(запам'ятав) цей день на завжди. Згодом, ми знайшли їі матусю, яка також бігала по скверу,шукаючи доньку. Ось так ми стали найкращими друзями. І навіть товаришуєм зараз.
или вы не добавили задание, или вам нужна информация об этом, пока я склоняюсь к второму , если это не так , я исправлю ответ
Пишемо -е:
1. У складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: зазирнути, бо зиркати.
2. У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: минулий.
3. У групі -ере- (повноголосся), а також у групі -еле-: берег, дерево, серед; зелень, пелена, селезень, шелест.
4. У суфіксах: -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель, -ен-,-ер(о): цуценя, Петренко, ніженька, восьмеро, вузесенький, дужечка, учитель, зроблений, п’ятеро.
5. Якщо -е при зміні слова випадає: червень, бо червня, човен, бо човна.
ІІІ. Перевірити написання слова у словнику, якщо наголос у слові постійний: кишеня.
В дієсловах можливе чергування -е з -и в різних формах: терти - стирати.
В українському правописі це явище пояснено так: Випадний е чергується з и перед л, р, якщо далі йде наголошений а: стер — зітри — стирати.