Біблія... Книга Книг, Вічна Книга, Святе Письмо. Одне з найдавніших і найбільш тиражованих видань у світі. Щоденний порадник для віруючих і нескінченне джерело натхнення для письменників. Можна по-різному ставитися до релігійних постулатів, викладених у Біблії, але жодна книга християнського світу не сконцентрувала в собі стільки мудрості, стільки вікового досвіду, стільки моральних норм співжиття!
Думаю, що в Біблії кожен може знайти відповіді на свої болючі питання у пошуках сенсу буття. Адже це книга насамперед філософська. Як не замислитися і не погодитися з такими положеннями «Книги Еклезіаста»: «Марнота усе!», «Немає нічого нового під сонцем!», «І дурному, і мудрому — доля одна», «Для всього свій час», «Не квапся своїми устами», «Тримайся середини», «Не копай ближньому ями, бо сам в неї впадеш».
Наскільки б кращим було життя людей, коли б усі вони дотримувалися Божих заповідей: «Не вбий!», «Не вкради!», «Шануй батька та матір свою!», «Не суди своїх ближніх», «Люби і ворогів своїх» та інші.
Здавалося б, як можна любити ворогів своїх, робити добро тим, хто ненавидить вас? Багато прикладів із життя й літератури переконують, що тільки добро може припинити зло. Згадаймо хоча б Марічку з «Тіней забутих предків» М. Коцюбинського, яка дала хлопчику з ворожого роду, Івану, що вдарив її, цукерку. Іван зупинився і засоромився, задумався, за що він б'є беззахисне дівча. Це було початком їхньої дружби, а згодом і любові.
Отже, зло можна припинити тільки добром! Коли ж відповідати злом на зло, то утвориться безкінечний ланцюг. Завжди треба пам'ятати: «Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви...»
А скільки мудрост та глибокого підтексту криється в біблійних притчах! Скільки поезії в Соломоновій «Пісні над піснями»! Недаремно майже тисячоліття біблійні теми, сюжети, образи використовують у своїх творах художники, письменники, скульптори, музиканти.
Навіть не замислюючись над їхнім походженням, ми вживаємо вислови «спить сном праведника», «дивимось крізь пальці», «робить із себе посміховисько», «міряти тією самою міркою», «змокнув з голови до ніг», «Хома невіруючий» та інші. А це ж вислови з Біблії.
Один із дослідників Біблії вдало назвав її маленьким літературним всесвітом. Справді, у Книзі Книг представлені міфи, легенди, епос, релігійно-ритуальні та юридичні кодекси, історичні хроніки, притчі, воїнські повісті, перекази, оповіді, житія, народні пісні, релігійні гімни, любовна лірика, віршовані молитви, філософські й морально-побутові афоризми, слова, казання, повчання, поеми, пророцтва, діалоги.
То ж намагатися хоч трохи осягти цей всесвіт, цю криницю мудрості варто кожному, хто вірить у загальнолюдські моральні цінності і керується ними в житті.
Запишіть, розставляючи розділові знаки. Укажіть порівняльні звороти. Визначте їх синтаксичну роль. 1. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (О. Засенко). 2. Через душі, мов через вокзали гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 3. Мелашка була потрібна в господарстві як робітниця (І. Нечуй-Левицький). 4. Зимовий вечір закуривши люльку розсипав зорі наче іскри (В. Симоненко). 5. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстру (А. Кащенко). 6. Через історичні місця події дати як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 7. Весняне сонце вже припікало як улітку. : 8. Ліс гомонить мов живий (А.. Малишко). 9. Шевченко як поет відомий усьому людству. 10. Франко знав і любив народну пісню як учений і як патріот. 11. Світ постає перед нами як калейдоскопічний потік вражень (І. Білодід)
Думаю, що в Біблії кожен може знайти відповіді на свої болючі питання у пошуках сенсу буття. Адже це книга насамперед філософська. Як не замислитися і не погодитися з такими положеннями «Книги Еклезіаста»: «Марнота усе!», «Немає нічого нового під сонцем!», «І дурному, і мудрому — доля одна», «Для всього свій час», «Не квапся своїми устами», «Тримайся середини», «Не копай ближньому ями, бо сам в неї впадеш».
Наскільки б кращим було життя людей, коли б усі вони дотримувалися Божих заповідей: «Не вбий!», «Не вкради!», «Шануй батька та матір свою!», «Не суди своїх ближніх», «Люби і ворогів своїх» та інші.
Здавалося б, як можна любити ворогів своїх, робити добро тим, хто ненавидить вас? Багато прикладів із життя й літератури переконують, що тільки добро може припинити зло. Згадаймо хоча б Марічку з «Тіней забутих предків» М. Коцюбинського, яка дала хлопчику з ворожого роду, Івану, що вдарив її, цукерку. Іван зупинився і засоромився, задумався, за що він б'є беззахисне дівча. Це було початком їхньої дружби, а згодом і любові.
Отже, зло можна припинити тільки добром! Коли ж відповідати злом на зло, то утвориться безкінечний ланцюг. Завжди треба пам'ятати: «Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви...»
А скільки мудрост та глибокого підтексту криється в біблійних притчах! Скільки поезії в Соломоновій «Пісні над піснями»! Недаремно майже тисячоліття біблійні теми, сюжети, образи використовують у своїх творах художники, письменники, скульптори, музиканти.
Навіть не замислюючись над їхнім походженням, ми вживаємо вислови «спить сном праведника», «дивимось крізь пальці», «робить із себе посміховисько», «міряти тією самою міркою», «змокнув з голови до ніг», «Хома невіруючий» та інші. А це ж вислови з Біблії.
Один із дослідників Біблії вдало назвав її маленьким літературним всесвітом. Справді, у Книзі Книг представлені міфи, легенди, епос, релігійно-ритуальні та юридичні кодекси, історичні хроніки, притчі, воїнські повісті, перекази, оповіді, житія, народні пісні, релігійні гімни, любовна лірика, віршовані молитви, філософські й морально-побутові афоризми, слова, казання, повчання, поеми, пророцтва, діалоги.
То ж намагатися хоч трохи осягти цей всесвіт, цю криницю мудрості варто кожному, хто вірить у загальнолюдські моральні цінності і керується ними в житті.
Объяснение:
студенческий
Запишіть, розставляючи розділові знаки. Укажіть порівняльні звороти. Визначте їх синтаксичну роль. 1. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (О. Засенко). 2. Через душі, мов через вокзали гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 3. Мелашка була потрібна в господарстві як робітниця (І. Нечуй-Левицький). 4. Зимовий вечір закуривши люльку розсипав зорі наче іскри (В. Симоненко). 5. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстру (А. Кащенко). 6. Через історичні місця події дати як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 7. Весняне сонце вже припікало як улітку. : 8. Ліс гомонить мов живий (А.. Малишко). 9. Шевченко як поет відомий усьому людству. 10. Франко знав і любив народну пісню як учений і як патріот. 11. Світ постає перед нами як калейдоскопічний потік вражень (І. Білодід)