Парафіяльний костел та дзвіниця (Художній музей) 1672-1703 рр.
Це одна з найдавніших пам'яток архітектури Івано-Франківська. Зведення храму почалося в 1672 році. Проект був розроблений французькими архітекторами Франсуа Корассіні та Кароля Беное. Будівництво храму було завершено в 1703 році.
В 1892 році відбувся ремонт і реставрація костелу. При костелі почала працювати музична школа; над головним входом в 1900 році був встановлений орган, який був втрачений в післявоєнний час.
В 1962 році радянська влада закрила костел. В 1965 році будівлю передали під геологічний музей Інституту нафти і газу.
В 1980 році після ремонту в приміщенні костелу був відкритий Художній музей.
Фонди музею налічують понад дванадцять тисяч творів, серед яких пам’ятки іконопису й барокової скульптури, роботи польських, німецьких, австрійських й італійських майстрів ХVIII-ХХ століть, твори українських художників другої половини ХХ століття.
Ссавці мають дуже міцний зв'язок між матір'ю і дитинчатами. Однак ніжно ставитися до свого потомства можуть не тільки ссавці. Наприклад, самка нільського крокодила викопує в піску на березі ямку, відкладає в неї 30-70 яєць, вкриває їх зверху прілими рослинами і протягом трьох місяців стереже кладку, уважно пильнуючи її вдень і вночі. Від гнізда самка крокодила віддаляється тільки для того, щоб поживитися. Крокодильчики, що вже збираються вилупитися, починають видавати особливі скриплячі звуки. Мати, почувши ці звуки, розкопує гніздо і допомагає малюкам вибратися на поверхню. Потім вона обережно переносить новонароджених у воду. За один раз вона може перенести у своїй пащі до шести крокодильчиків. Протягом деякого часу самка продовжує про них піклуватися і залишає їх тільки тоді, коли вони вже можуть самі подбати про себе. Та все ж, незважаючи на опіку, дуже невелика кількість крокодильчиків досягає статевої зрілості, оскільки на молодняк полює багато хижих тварин. Цікаво, що великою жертовністю відзначаються й самки гігантських восьминогів. Відклавши на морському дні в середньому 50 000 яєць, вони стережуть своїх нащадків протягом шести місяців, створюючи їм постійний приплив води, багатшої на кисень.
Дбайливі батьки
У багатьох видів вирощування потомства є суто чоловічим клопотом. Самка південноамериканської жаби ринодерми Дарвіна відкладає на землю 20-40 яєць, залишаючи їх на опіку самця, котрий зберігає їх у роті. Пуголовки, що вилупилися з яєць, живуть у роті самця доти, доки не досягнуть сантиметрової довжини, і доки в них не почнуть вкорочуватися хвости. Тоді батько випускає пуголовків у воду, де відбувається подальший розвиток дитинчат. Самець колючки будує на дні гніздо з рослин і за до нього самку, щоб вона відклала там ікру. Потім самець запліднює ікринки і оберігає їх, створюючи за до плавників постійний приплив води. Він також дбає і про мальків, поки вони не подорослішають, і не розпливуться в різні боки. Інші мешканці водних просторів, самці морських коників, виконують роль батька ще більш зразково. У них на череві є особлива порожнина, до якої самка відкладає близько п'ятдесяти ікринок. Самець їх запліднює і носить у сумці доти, доки з ікринок не вилупляться мальки. Зародки в сумці годуються спеціальною поживною рідиною. Новонароджені мальки морських коників залишають батьківську сумку і відразу ж відпливають у море.
Парафіяльний костел та дзвіниця (Художній музей) 1672-1703 рр.
Це одна з найдавніших пам'яток архітектури Івано-Франківська.
Зведення храму почалося в 1672 році. Проект був розроблений французькими архітекторами Франсуа Корассіні та Кароля Беное. Будівництво храму було завершено в 1703 році.
В 1892 році відбувся ремонт і реставрація костелу. При костелі почала працювати музична школа; над головним входом в 1900 році був встановлений орган, який був втрачений в післявоєнний час.
В 1962 році радянська влада закрила костел. В 1965 році будівлю передали під геологічний музей Інституту нафти і газу.
В 1980 році після ремонту в приміщенні костелу був відкритий Художній музей.
Фонди музею налічують понад дванадцять тисяч творів, серед яких пам’ятки іконопису й барокової скульптури, роботи польських, німецьких, австрійських й італійських майстрів ХVIII-ХХ століть, твори українських художників другої половини ХХ століття.
Дбайливі батьки
У багатьох видів вирощування потомства є суто чоловічим клопотом. Самка південноамериканської жаби ринодерми Дарвіна відкладає на землю 20-40 яєць, залишаючи їх на опіку самця, котрий зберігає їх у роті. Пуголовки, що вилупилися з яєць, живуть у роті самця доти, доки не досягнуть сантиметрової довжини, і доки в них не почнуть вкорочуватися хвости. Тоді батько випускає пуголовків у воду, де відбувається подальший розвиток дитинчат.
Самець колючки будує на дні гніздо з рослин і за до нього самку, щоб вона відклала там ікру. Потім самець запліднює ікринки і оберігає їх, створюючи за до плавників постійний приплив води. Він також дбає і про мальків, поки вони не подорослішають, і не розпливуться в різні боки. Інші мешканці водних просторів, самці морських коників, виконують роль батька ще більш зразково. У них на череві є особлива порожнина, до якої самка відкладає близько п'ятдесяти ікринок.
Самець їх запліднює і носить у сумці доти, доки з ікринок не вилупляться мальки. Зародки в сумці годуються спеціальною поживною рідиною. Новонароджені мальки морських коників залишають батьківську сумку і відразу ж відпливають у море.