Під моїм вікном росте стара яблуня,яку я пам'ятаю ще з дитячих років. Коли приходить весна,вона,висока та ніби-то поважна,зацвітає ніжними рожевими квітками з неповторним ароматом.Пройшло літо,наближається осінь,і моя рідна яблунька вже уся в соковитих,червонобоких яблуках.Їх настільки багато,що деякі віти дерева загнулися аж до самої землі під важкою ношею. А які то яблуки!Смачні,соковиті,ароматні,вони навівають мені спогади про вже минуле літо.