Однорідними додатками ускладнено речення
Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою
б.Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.
Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.
Раділи і садок , і поле , і долина.
Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.
2.Правильно поставлено розділові знаки в реченні
Їхав, іхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.
А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату ?
Шумить і шепче , і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
На Колимі запахло чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.
Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.
3.Правильно поставлено розділові знаки в реченні
Шумить і шепче , і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату ?
На Колимі запахло чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.
Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.
Їхав, іхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.
4.Однорідні означення вжито в реченні ( розділові знаки пропущено)
Найвищі Карпатські гори на Івано -Франківщині.
Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.
З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.
Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.
У хаті стояв густий передсвітанковий морок.
5.Неоднорідні означення вжито в реченні ( розділові знаки пропущено)
То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.
Сократ говорив рівним спокійним голосом.
У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.
Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.
6.Узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами в реченні ( розділові знаки пропущено)
Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.
У щастя людського два рівних крила троянди й виноград красиве і корисне.
Осінній смерк і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання .
Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці.
Відповідь:
Мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка пояснює відмінності так:
У сучасній літературній мові вживаємо так: слово "взаємини" має тільки множину і позначає зв'язки між людьми.
Близьке до нього слово "стосунки". Але воно використовується на позначення зв'язків не лише між людьми, а і між абстрактними поняттями, між державами, між різними організаціями.
"Відносини" - слово, вживане тільки в множині. Як правило, його використовують у суспільно-політичному значенні. Кажемо: "Інститут міжнародних відносин", "економічні відносини", "суспільні відносини" тощо.
Слово "ставлення" має лише однину і означає характер поводження з кимось, з чимось.
Приятельські взаємини між членами колективу не повинні впливати на об'єктивну оцінку роботи.
Робочі стосунки зобов'язують представників фірм притримуватися умов контракту.
Посадові обов'язки передбачають сумлінне ставлення до виконання завдань.
Інститут міжнародних відносин надає послуги післядипломної освіти.
Пояснення:
да! я вважаю, що слово може бути вчинком! тому що навiть слово може образити ще бiльше, нiж будь який вчинок.треба слiдкувати за своiми словами, воно не горобець, вилiтить, не спiймаеш. якщо комусь сказати образливе слово, це i е образою, у деякому сенсi i вчинком! нiколи не треба говорити комусь образливi слова, тому що це дуже поганий вчинок , це образа людини, а нiхто не мае права образити людину! так i добрi слова, коли говориш людинi комплименти, красивi слова, ты вчиняеш добрi речi , якi для тебе багато можут зробити у дальнiшому життi. зробиш добро один раз, а воно до тебе вернеться в десять раз бiльше! тому треба говорити лиш хорошi, добрi слова, цим ш робляться добрi вчинки.